Перший український прапор піднято у Львові 1989 року. Цього ж року під національним прапором по Дністру рушила екологічна експедиція... «Жителі Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Чернівецької областей, побачивши синьо-жовтий прапор на флагманському катамарані Львівської експедиції «Дністер-89», вибігають до сивої ріки, махають руками, закликають присгати до берега, стають навколішки і моляться. Старе й мале... На рідний стяг... » Як і треба було сподіватись, національна символіка зустріла шалений спротив імперіалістів сталінськобрежнєвського гатунку та їхніх посіпак-манкуртів із денаціоналізованих і русифікованих верств суспільсгва. На прапороносців нацьковували хуліганів і «активістів». Прапори видирали, рвали і топтали ногами, але це не допомогло. Національна барва все часгіше і густіше спалахувала на мітингах і демонстраціях, поширюючись по всій українській землі, в Москві, Ленінграді... Минув рік... Море блакитно-жовтих прапорів заливає площу перед Верховною Радою в Києві на час її роботи, національні прапори височать над обласними, міськими і районними Радами Київщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Житомирщини, Полтавщини, Вінничини, Сумщини та інших областей. Сьогодні наш прапор з написом «Україна» майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро, а блакитно-жовта барва, як українська національна символіка, утвердилась на всіх материках планети. Під час зустрічі у Києві прем'єр-мінісгра Канади М. Б. Малруні останній несподівано рушив убік від визначеного йому напрямку. Виявилось, що там у кутку, далеко за головами офіційних зустрічальників, канадець угледів кілька знайомих блакитно-жовтнх прапорів і пішов потиснути руки українцям. Як відомо, кожен з нас має біополе, яке в певних умовах можна бачити довкола нашого тіла у вигляді різнобарвного світіння — аури. В барвах аури відбивається стан нашої психіки — байдужість миггить сірим, гнів спалахує червоно-чорним, інтелект світиться жовто-золотистим, духовнісгь — голубим... Усе це здавна знали (і бачили) маги, рахмани і гностики усіх релігій, а сьогодні бачать екстрасенси і знає кожен, хто читає наукові й науково-популярні журнали, де часом вміщуються аурограми, кольорові фото аури тощо. Отже, блакитно-жовта барва аури — це барва інтелектуально і духовно розвиненої людини. Наші предки, для яких вона була природною, побачили в ній національний символ. Вони не вміли фотографувати, але вміли бачити ауру краще від нас... Очевидно, саме ця аура, саме цей світлий і високий склад енергій і викликають агресивність слабнучої Калі-юги. Однак жоден опір темних