* Проведені переговори з Австро-Угорщиною щодо Західної Галичини і Холмщини.

Вивчаючи наведену вище таблицю, зверніть увагу на те, що внутрішня політика повинна була обов'язково викликати невдоволення П Скоропадський зміг протриматися у влади до грудня 1918 р За ча-сів свого правління він спирався на поміщиків, заможних селян, буржуазію, але не задовольнив ви-мог широких верств населення. Беззаперечні досягнення у сфері культури, міжнародних відносин дуже мало впливали на опозицію гетьману.

Склад опозиції владі гетьмана П. Скоропадського*

Робітники, середнє селянство і сільська голота. *

Українські соціалістичні партії.*

Українські більшовики. В червні 1918 р. вони створили партію — Комуністичну партію більшови-ків України (КП(б)У).

Вже влітку 1918 р проти режиму П. Скоропадського відбулися масові виступи селян, робітників. По-чалося формування революційних полків в Лівобережній Україні, партизанських загонів. На Катеринославщині діяв загін під керівництвом Н.Махна. В жовтні 1918 р. махновці захопили місто Гуляйполе і поступово перетворилися на значну збройну силу.

Вимоги махновців*

Встановлення радянської влади (влади Рад) на місцевому рівні, без створення центральних ке-рівних органів (це — принцип анархістів).*

Проведення земельної реформи, внаслідок якої селяни отримували землю без викупу.

Регулярні військові сили Української Держави в листопаді 1918 р. зробили спробу ліквідувати парти-занські загони Лівобережжя і загони Махна, але успіху не мали.

Розуміючи, що режим гетьмана П. Скоропадського приречений, українські соціалісти стають ініціато-рами створення Українського національного союзу (УНС), який очолив В.К.Винниченко. УНС 14 лис-топада 1918 р. на підпільному засіданні в Києві створює Директорію — міжпартійний колегіальний орган, що висував претензії на верховну владу в Україні.

Склад Директорії

Громадський діяч | Партійна приналежність | Посада

В.Винниченко С.Петлюра

Ф. Швець

П.Андрієвський О. Макаренко | Соціал-демократ

Соціал-демократ

Представник Селянської Спілки

Соціаліст-самостійник

Керівник профспілки залізничників | Голова Директорії

Отаман військ УНР

Член Директорії

Член Директорії

Член Директорії

Завдання Директорії — скинути гетьмана і відновити УНР. Директорія виїхала в Білу Церкву. Тут знаходилися її збройні сили:*

галицькі січові стрільці;*

дивізія сердюків;*

добровольці.

Директорії вдалося одержати згоду на нейтралітет окупаційних військ і підтримку від Раднаркому Росії. П.Скоропадський намагався зберегти свою владу. З цією метою він:*

Пропонував членам УНС увійти до складу уряду, сподіваючись цим нейтралізувати УНС.*

Декларує федеративний союз з Росією в разі повалення влади більшовиків. Цей крок мав викликати схвалення Антанти, яка з листопада 1918 р. почала інтервенцію на Півдні Украї-ни, а також білогвардійського генерала Денікіна, чия армія, що набула назву Добровольчої, готувалась до вторгнення в Україну. Але і Антанта, і Денікін були проти не тільки незалеж-ності України, але й федерації.

Незабаром П. Скоропадський зрозумів, що його владі прийшов кінець. У листопаді 1918 р. скінчила-ся Перша світова війна. Німеччина та Австро-Угорщина капітулювали. Розпочалося виведення німе-цьких військ з України. На бік Директорії перейшли Запорізька дивізія, січові стрільці, сірожупанна дивізія. Гетьманські війська зазнали поразки під Києвом, Директорія з військом урочисто увійшла в Київ в грудні 1918 р. Гетьман відрікся від влади, виїхав до Німеччини, де жив до самої смерті.

Директорії судилося бути вищою владою в Україні фактично до квітня 1919 p., офіційно — до листопада 1920 р.

За цей період часу відбудеться багато подій, влада в Україні переходитиме і до більшовиків, і до бі-логвардійців. У внутрішні справи України втручалися і Антанта, і Польща, і Росія. Аби розібратися в подіях, спочатку ознайомимося з ними коротко.

Основні події в Україні (листопад 1918 р. - листопад 1920 р.)

У листопаді 1918 р. почалась інтервенція Антанти на Півдні України.

У листопаді 1918 р. Радянська Росія анулювала Брестський мирний договір з Німеччиною в зв'язку з тим, що Німеччина і Росія уклали акт про перемир'я. Це відкрило можливість Росії надавати військову допомогу більшовикам України.

В листопаді 1918 р. було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у м. Суджа. Фо-рмуються 1-ша та 2-га повстанські дивізії, потім Українська радянська армія.

Українська радянська армія разом з Червоною Армією Росії веде наступ з району Суджи, Глухова, Стародуба, в січні 1919р. вступає до Харкова, захоплює Катеринославщину; у лютому 1919р. бере Київ, Чернігів.

В грудні 1918 р. армія Денікіна проводить наступ на Донбас. Денікін оголошує себе Головнокомандую-чим Півдня Росії, його армію підтримують Антанта (зброєю та боєприпасами) і США (кредитами).

Армія Денікіна успішно воює з Червоною Армією і Українською радянською армією. В червні 1919 р. Денікін контролює значну частину території України. Його мета — відновити Російську імперію.

Директорія, яка не змогла добитися на переговорах з Росією її відмови від військового втручання в Україні, 16 січня 1919 р. оголошує війну Росії.

22 січня 1919 р. Директорія проголошує Декларацію про об'єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). ЗУНР була створена в листопаді 1918 р. на землях, що входили до складу Австро-Угорщини. ЗУНР не була визнана Польщею, яка розпочала окупацію Східної Галичини, відтіснила ар-мію ЗУНР до кордонів УНР (до ріки Збруч).

Наприкінці 1919 р. основну частину земель України контролював радянський уряд України. Армія Денікіна під ударами радянських військ змушена була відступити на південь.

В квітні 1920 p. C. Петлюра, що втік у Варшаву, укладає угоду з Польщею про спільну боротьбу з Ра-дянською Росією і більшовиками України.

У ході радянсько-польської війни в 1920 р. армію Директорії (яку очолював С. Петлюра) було знищено. 20 листопада 1920 р. Петлюра своїм указом скасовує Директорію.

Навіть скорочене ознайомлення з основними подіями листопада 1918-1920 pp. дозволяє зробити висновок:

В цих складних політичних умовах Директорія намагалася відстояти незалежність України, втілити у життя соціально-економічні реформи, визначити свій політичний курс.

Політичний курс Директорії*

Встановити в Україні національний варіант радянської