Рух антифашистського Опору в Україні (1941-1942 pp.)

Течія | Діяльність

Прорадянська* |

Створення підпільних організацій. *

Створення партизанських загонів. *

Нанесення шкоди окупантам шляхом саботажу. *

Ведення бойових дій.

Націоналістична* | Виголошення 30 червня 1941 р. у Львові незалежної української держа-ви. Формування уряду під проводом Я. Стецька — одного з провідних ді-ячів ОУН.*

Намагання співпрацювати з Німеччиною заради перемоги над більшови-змом (цю позицію поділяла частина ОУН під проводом А. Мельника).*

Організація підпілля і партизанських загонів, що боролися як з окупанта-ми, так і з Червоною Армією (в цій боротьбі бере участь частина ОУН під проводом С. Бандери).*

Агітаційна робота серед населення.*

Створення в жовтні 1942 р. Української повстанської армії (УПА) під про-водом ОУН-Бандери.

Надавати Україні незалежність Німеччина не бажала. Уряд Я. Стецька 9 липня було розігнано оку-пантами. Проти ОУН гітлерівці в 1941-1942 pp. проводять масові репресії: арешти і розстріли. У ве-ресні 1941 р. було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька. Потім було розгромлено значну частину оунівських організацій; тисячі активних членів ОУН загинули, серед них були не тільки прибічники Бандери, але й мельниківці

Радянський рух Опору до 1942 р. зміцнився. В Україні нараховувались сотні партизанських загонів, багато з них об'єднувались в справжні боєздатні армії, наприклад, партизанські загони С. Ковпака, С. Руднєва, О. Сабурова, О. Федорова. В травні 1942 р. з метою координації дій партизанських заго-нів було створено Центральний штаб партизанського руху при Ставці. 3 жовтня 1942 р. партизанські загони беруть участь в бойових діях Червоної Армії. Значної шкоди фашистам завдавали і підпільні організації, діяльність яких охоплювала всю територію України. В партизанському русі брали участь 300 тис. чоловік, в діяльності підпільних організацій —100 тис. чоловік.

Бойові дії на території України з липня 1942 р. по грудень 1943 р.

В липні 1942 р. розпочалась найвизначніша битва Великої Вітчизняної війни — Сталінградська (на території Російської Федерації).

Перемога Червоної Армії в Сталінградській битві створила умови для вигнання загарбників з України.

В грудні 1942 р. почалось визволення Донбасу.

В липні 1943 р. радянські війська перемогли у грандіозній Курській битві. Перемога під Курськом до-зволила розпочати наступ під Харковом, який було визволено 23 серпня 1943 р. У вересні 1943 р. було звільнено Чернігів, Полтаву, весь Донбас; радянські війська форсували Дніпро.

6 листопада 1943 р. від окупантів було звільнено Київ.

В грудні 1943 р. від Полісся до Чорного моря розпочався наступ радянських військ.

1944-1945 pp. —завершальний етап Великої Вітчизняної війни, що закінчився визволенням України від німецько-фашистських загарбників і повною перемогою СРСР.

Основні події завершального етапу Великої Вітчизняної війни в Україні (1944 р.)

Наступальні операції проходили по всьому фронту від Полісся до Чорного моря; в них взяли участь всі чотири Українські фронти.

В січні-лютому 1944 р. в районі Корсунь-Шевченківського радянські війська оточили і знищи-ли 80-тисячне угруповання ворога.

Перемога під Корсунем-Шевченківським відкрила шлях на Правобережжя. У лютому-березні 1944 р. у ході Луцько-Рівненської операції радянські війська визволили Луцьк, Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінницю, форсували Південний Буг і вийшли на державний кордон з Румунією.

В березні-травні 1944 р. від ворога було звільнено Крим. Тут радянські війська спромоглися знищити 200-тисячну німецько-фашистську армію.

В липні 1944 р. було звільнено Львів.

В жовтні 1944 р. почалась Карпато-Ужгородська операція, в ході якої було звільнено Закарпаття.

28 жовтня 1944 р. всю територію України було звільнено від німецько-фашистських загарбників.

На завершальному етапі війни посилилась боротьба в тилу німецьких військ: зросла кількість підпі-льних організацій, партизанських загонів. Підпілля, партизанські загони, що підтримували радянську^ владу, брали участь у всіх битвах цього періоду війни, здійснювали диверсії, рейди по території України.

Рух Опору під проводом ОУН потрапив в ще більш скрутне становище, аніж раніше. З 1943 р. ОУН-УПА веде систематичні бойові дії проти фашистів, в результаті чого була визволена значна частина Волині і Галичини. Окупаційне командування звинуватило ОУН-УПА в зв'язках з Москвою. Насправді ОУН-УПА залишалась в ізоляції. Радянські партизани відмовились від співпраці з УПА. А польські партизани прагнули відновити Польщу в довоєнних кордонах і перетворилися на ворогів УПА.

ОУН-УПА в 1944-1945 pp.

В січні-липні 1944 р. з ініціативи ОУН формується Українська головна визвольна рада (УГВР), яка повинна була очолити боротьбу з німецькими окупантами за незалежність України.

У відповідь на це окупаційна влада заарештовує А. Мельника, С. Бандеру, Я. Стецька та ін-ших керівників ОУН.

У вересні 1944 р. керівників ОУН було звільнено, гітлерівське командування пропонує дивізії січових стрільців (СС) «Галичина», сформованій в 1943 p., вести бойові дії проти Радянської армії разом. ОУН-мельниківці погоджуються.

В червні 1944 р. дивізія СС «Галичина» бере участь в боях під Бродами і зазнає нищівної поразки від радянських військ.

На ліквідацію ОУН-УПА в 1944 р. було кинуто дивізії НКВС і прикордонні війська у всіх райо-нах дислокації УПА.

Родини вояків ОУН-УПА зазнають репресій; їх висилають у північні і східні райони СРСР.

3 лютого 1944 р. до липня 1945 р. в боях загинуло 92,8 тис. бійців УПА, тобто переважна бі-льшість.

Після завершення визволення від німецько-фашистських загарбників території СРСР Червона Армія продовжила наступ.

В квітні 1945 p., здійснивши переможний похід через країни Східної Європи, радянські війська піді-йшли до Берліну. На початку травня Червона Армія та армії союзників по антигітлерівській коаліції (США, Англії, Франції) завершили операцію по узяттю Берліна, що розпочалась 16 квітня.

8 травня Німеччина капітулювала.

9 травня було знищене останнє угруповання німецьких військ під Прагою, що чинили опір після капі-туляції.

9 травня відзначається як День Перемоги.

2 вересня