Україна в умовах десталінізації

У лютому 1956 р. відбувся XX з'їзд КПРС, який став визначною подією у процесі десталінізації країни.

XX з'їзд КПРС і проблеми десталінізації країни

XX з'їзд КПРС на закритому засіданні заслухав доповідь Першого секретаря ЦК КПРС М.С. Хрущова «Про культ особи та його наслідки».

В доповіді Хрущова вперше в історії радянської держави було піддано критиці сталінські методи керів-ництва, наведені факти зловживань владою з боку Й. Сталіна та його оточення, засуджені репресії.

Делегати з'їзду були приголомшені доповіддю, але ухвалили рішення не виносити її на широкий за-гал. Текст доповіді було надіслано партійним організаціям і розповсюджена постанова по доповіді — «Про подолання культу особи та його наслідків».

Постанова по доповіді не була такою гострою, в ній не наводились факти, приклади, імена. Поста-нова не надавала можливості глибоко проаналізувати культ особи, його наслідки.

Незважаючи на непослідовність і обережність в оцінках минулого, постанова XX з'їзду КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків», доповідь М. Хрущова, що незабаром стала відомою на Заході, сприяли подальшій десталінізації, створювали більш демократичну політичну ситуацію в кра-їні.

Як серед делегатів XX з'їзду КПРС, так і в цілому в країні, далеко не всі були прибічниками критики Й. Сталіна, підтримували заходи з десталінізації. Однак більшістю населення рішення XX з'їзду КПРС біли сприйняті схвально І з надією на краще.

Продовження десталінізації наприкінці 50-х — на початку 60-х років

Було знято пам'ятники, погруддя і портрети Й. Сталіна, що прикрашали приміщення державних установ. В 1961 р. тіло Сталіна, що до цього знаходилось у Мавзолеї, було перезаховано біля Крем-лівської стіни.

Були змінені назви міст, селищ, районів, вулиць, майданів, заводів, колгоспів, кораблів тощо, які но-сили ім'я Сталіна.

Створені спеціальні комісії з реабілітації безвинно репресованих; почалася масова реабілітація.

Демократизувалась робота партійних організацій Було прийнято новий Статут КПРС, в якому пе-редбачалось оновлення не менше чверті складу ЦК і його Президії на кожних чергових виборах; об-рання керівників партійних органів тільки на три строки. Це обмежувало, в певній мірі, владу партій-них чиновників

Докладались зусилля з демократизації всіх сфер суспільного життя.

Зменшився контроль центральних органів над економікою, тому що були створені територіальні ор-гани управління економікою — ради народного господарства (раднаргоспи).

Розширились права республік у формуванні бюджету, в сфері матеріально-технічного забезпечен-ня, збуту, в адміністративних питаннях.

Більше можливостей з'явилося для розвитку культури, свободної творчості.

Особливості дисидентського руху в Україні*

Дисидентський рух був загальноукраїнським явищем; він виникає у всіх регіонах України.*

Дисидентський рух охоплював різні соціальні верстви суспільства*

Дисидентський рух був масовим, організованим (спілки, об'єднання, комісії).

Спочатку дисидентами стали «шестидесятники» — молоде покоління письменників: Л. Костенко, В Симоненко, І Драч, І. Світличний, І Дзюба, В.Стус, Є. Сверстюкта ін.

Потім кількість дисидентів зростає, починають створюватись дисидентські організації.

Дисидентські організації України

Назва | Діяльність

Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) | Пропагування ідеї незалежності України Критика політики русифікації Критика радянської системи, методів керівни-цтва країною Організація конференцій, мітингів, видання книг, брошур

Український національний комітет (УНК)

Український національний фронт (УНФ)

Організації дисидентів зазнавали переслідувань. Проти активних їх членів і лідерів було проведено судові процеси в 1961-65 pp. Репресії було спрямовано проти Петра Григоренка, Левка Лук'яненка, Івана Світличного, Панаса Заливахи, Валентина Мороза та багатьох інших відомих дисидентів.

Відповіддю на арешти дисидентів стала книга Івана Дзюби (літературного критика з Києва) «Інтерна-ціоналізм чи русифікація?» Автор засудив політику ігнорування громадських прав українського на-роду, піддав критиці національну політику КПУ.

Наприкінці 50-х — на початку 60-х років в Україні (як і в СРСР в цілому) було досягнуто певних успі-хів в розвитку економіки.

Економіка України наприкінці 50-х — в першій половині 60-х років

Темпи росту економіки значно зросли, але традиційні галузі індустрії — металургія, видобуток вугілля, важке машинобудування — потребували модернізації.

В машинобудуванні були розроблені і впроваджені нові види техніки (металорізальні верста-ти, кукурудзозбиральні комбайни тощо), але якість нових виробів була низькою, а металоміс-ткість — значною.

Побудовані нові машинобудівні заводи на Півдні України (завод важких пресів і бурякозбира-льних комбайнів у Дніпропетровську, трансформаторний завод у Запоріжжі, завод вантажних автомобілів у Кременчуці тощо).

Розпочався випуск найбільших в світі вантажних суден і рибальських траулерів у Миколаєві, реактивних літаків Ту-124 в Києві.

Продовжувалось зміцнення паливно-енергетичної бази. Було побудовано Дніпровський кас-кад гідроелектростанцій.

Досягнуто приріст сільськогосподарської продукції.

Споруджено і реконструйовано 700 підприємств легкої і харчової промисловості.

Культура і духовне життя в Україні (1956-1964 pp.)

Народна освіта

Перебудова загальноосвітньої школи (1959 p.)* |

Впровадження обов'язкового восьмирічного навчання дітей *

Перетворення 10-річних шкіл на 11 -річні. *

Скасування платні за навчання у старших класах.*

Створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл виробничими професіями.*

Політехнізація школи, тобто встановлення зв'язків з виробництвом.*

Русифікація освіти.*

Зросла кількість вузів, технікумів, профтехучилищ.*

Розгорнулась підготовка фахівців згідно нових вимог НТР (обчислювальна техніка, автоматика і телемеханіка тощо).*

Матеріальна база спеціальних навчальних закладів лишалася недостатньою.*

Вузи , в основному, переходили на викладання російською мовою.

Розширення мережі вищої, середньої спеціальної і професійної освіти

Наука

Досягнення науки* | Створення найпотужнішого в світі прискорювача електронів (Фізико-технічний Інститут АН УРСР).*

Розвиток кібернетики (Інститут кібернетики під проводом академіка В.Глушкова).*

Розвиток ракетно-космічних технологій ("Південмаш" у Дніпропетровську).*

Створення штучних діамантів (Науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут синтетичних надтвердих матеріалів АН УРСР).*

Нові методи електрозварювання (Інститут електрозварювання Ім. Є.Патона).*

Квантова теорія поля і статистичної фізики (академік М.Боголюбов).*

Теоретичні розробки і впровадження в клінічну практику методів хірургічного лікування серцево-судинних захворювань (академік М.Амосов).