Ринкові реформи.

Захист інтересів селянства (перш за все, фермерства).

Руйнація Компартії України

В 1990-1991 pp. сотні тисяч членів КПУ вийшли з її лав.

В 1990 р група реформаторів — членів КПРС — об'єдналися в Демократичну платформу і виголосили головну мету: перетворення КПРС в партію парламентського типу.

В КПУ були прибічники Демплатформи. На XXVIII з'їзді КПУ вони сформулювали свої вимо-ги: реорганізація КПРС, перетворення її в союз компартій союзних республік; деполітизація КДБ, МВС, Збройних Сил і управлінських державних установ. З'їзд пропозицій не прийняв.

Демплатформа оголосила про свій вихід з КПУ і створила нову партію — Партію демократи-чного відродження України (ПДВУ), ліво-демократичної орієнтації.

Частина членів Демплатформи залишилась в КПРС.

До 1991 р. КПРС, КПУ лишалися владними партіями, під контролем яких знаходились суспільство і держава.

В березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради і місцевих рад народних депутатів.

Рух, УГС, «Меморіал», «Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка», асоціація «Зелений світ»та багато інших створили для координації дій на виборах Демократичний блок. Демблок виступив за суверенітет України, багатопартійну систему.

Демблок отримав майже третину місць у Верховній Раді, сформував опозиційну Народну Раду на чолі з академіком І. Юхновським. ПДВУ в новій Верховній Раді отримала 40 місць (депутати — члени партії і співчуваючі), Демократична партія — 25, Республіканська — 12.

В травні 1990 р. Верховна Рада УРСР розпочала роботу. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла історичний документ — Декларацію про державний суверенітет України.

Скорочений зміст Декларації про державний суверенітет

Виголошувалось право української нації на самовизначення і створення національної дер-жави в існуючих кордонах.

Виголошувався принцип народовладдя, що здійснювався на засадах Конституції через на-родних депутатів, які працювали в радах різних рівнів — від місцевих до Верховної Ради УРСР.

Державна влада УРСР — самостійна у вирішенні всіх державних питань. Державна влада складається з трьох гілок: законодавчої, виконавчої, судової.

Кожному громадянину УРСР зберігалося громадянство СРСР. Всім громадянам гарантува-лися права і свободи, передбачені Конституцією.

Територія України в існуючих кордонах є недоторканною. УРСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій республіки.

УРСР — економічно самостійна держава. УРСР має право на частину загальносоюзного ал-мазного і валютного фондів, золотого запасу. Вирішення питань загальносоюзної власності відбувається на договірних засадах між республіками.

УРСР створює свою банківську, цінову, фінансову, податкову систему, формує державний бюджет, в разі необхідності запроваджує свою грошову одиницю.

В УРСР здійснюється захист всіх форм власності.

УРСР самостійно здійснює охорону природи з метою забезпечення екологічної безпеки.

УРСР самостійно вирішує питання розвитку науки, освіти, культурного і духовного розвитку, гарантує всім національностям, які мешкають на території України, право вільного націона-льно-культурного розвитку.

УРСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу і української мо-ви.

УРСР має право на свої власні Збройні Сили, внутрішні війська і органи державної безпеки.

УРСР — нейтральна держава, яка не бере участь в військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти, не розміщувати ядерну зброю.

Міжнародні відносини УРСР здійснює самостійно, виступає як рівноправний суб'єкт.

УРСР визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права і загальнолюдських цінностей.

Декларація є основою для нової Конституції і законів України.

Спроба державного перевороту в СРСР** Докладніше спробу державного перевороту в СРСР ви вивчатимите у курсі Всесвітньої історії. і Україна

19 серпня 1991 р. в СРСР було оголошено надзвичайний стан.

Президента М. Горбачева, що знаходився на відпочинку в Форосі (Крим), було фактично усу-нуто від влади.

Надзвичайним органом влади було оголошено Державний Комітет з надзвичайного стану (ДКНС) з 8 осіб. Очолив ДКНС Г. Янаєв — віце-президент СРСР Мета ДКНС, оголошена в спеціальній заяві, полягала у збереженні цілісності СРСР, наведенні порядку в країні. ДКНС був підтриманий КДБ, армією, центральними державними і господарчими органами.

Керівництво КПУ, численні ради різних рівнів заявили про підтримку ДКНС. Верховна Рада України відкрито не заявляла про свою позицію до 21 серпня 1991 р.

Рух і інші демократичні партії України розцінили події, що відбувалися в країні, як заколот і закликали до боротьби із ним.

Президент Росії Б. Єльцин засудив створення ДКНС як заколот, спробу покінчити з демокра-тією і суверенітетом республік СРСР.

Після невдалої спроби заколотників захопити «Білий дім» (Будинок Рад) у Москві (де знахо-дився уряд і Президент Б. Єльцин) в ніч з 20 на 21 серпня Президія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про скликання 24 серпня позачергової сесії Верховної Ради.

Позачергова сесія Верховної Ради 24 серпня 1991 р. прийняла «Акт проголошення неза-лежності України».

«Акт проголошення незалежності України»

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державо-творення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суве-ренітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Верховна Рада України

1 грудня 1991 р. на Всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України було під-тверджено: 90,32 % учасників референдуму схвалили цей документ.

7-8 грудня у Біловезькій Пущі поблизу Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич, Президент Росії Б. Єльцин констатували факт утворення СНД — Співдружності Незалежних Держав Про СНД ви дізнаєтесь також з курсу Всесвітньої історії.