Україна в умовах Незалежності

Україна в умовах незалежності

Головні завдання

Формування органів державної влади | Створення націо-нальної економіки | Відродження наці-ональної культури | Становлення України як суверенної держави на міжнародній арені

Як відбувалося вирішення головних завдань України в умовах незалежності, які успіхи були досягнуті, в чому полягали труднощі становлення незалежної держави ви дізнаєтесь з таблиць, які вміщено далі.

Формування органів державної влади незалежної України (1991-1994 рр.)

У відповідності з Декларацією про державний суверенітет, Україна — демократична держа-ви, влада в якій здійснюється за принципом її розподілу на три гілки:

законодавчу;

виконавчу;

судову.

Законодавча влада України — Верховна Рада. До 1994 р. продовжувала роботу Верховна Рада, обрана ще в 1990 р В 1994 р. було обрано нову Верховну Раду. В Верховній Раді більшість депута-тів складали члени КПУ (В 1991 р. КПУ було заборонено на підставі звинувачення у причетності до заколоту, але в 1993 р. була створена нова КПУ, яку очолив П. Симоненко).

Виконавча влада України — Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром. Виконавчу владу призначає Президент за згодою Верховної Ради. Виконавча влада за період з 1991 по 1994 pp. кіль-ка разів змінювалась, а в 1993 р. вся повнота виконавчої влади за рішенням Верховної Ради була надана Президенту України Л. Кравчуку. Л. Кравчука було обрано Президентом України загальнонародним голосуванням 1 грудня 1991 р.

В 1992-1994 рр у всіх областях, містах Києві, Севастополі було введено посаду представни-ків Президента — вищих посадових осіб виконавчої влади.

Судова влада України — система судів, що контролювалась Генеральною прокуратурою, потребувала реформування, але здійснити реформу судової системи не вдалося.

В 1991-1992 pp. було законодавче оформлено процес створення національної армії, а також Служ-би безпеки, органів і військ внутрішньої служби, Національної гвардії, прикордонної варти.

В 1994 р. Президентом України було обрано Л. Кучму. В 1992-1993 pp. Л. Кучма був Прем'єр-міністром. Після відставки з поста Прем'єр-міністра він очолював Раду промисловців і підприємців України.

Формування органів державної влади відбувалося в демократичних умовах:

Вибори Президента і Верховної Ради здійснювались на альтернативній основі, були загальни-ми, рівними, таємними.

В засобах масової інформації широко висвітлювались всі питання, що були пов'язані з форму-ванням органів державної влади.

Нові тенденції в культурному і духовному житті

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років культура вперше за більш аніж 70 років позбулася ідеологіч-ного підпорядкування комуністичній партії. Це створювало умови для національного відродження у сфері культури.

Але економічна криза 90-х років, зменшення можливостей державної підтримки культури поставили її в принизливу залежність від приватного комерційного фінансування. Ситуація, що склалася в куль-турному і духовному житті суспільства, є тривожною. Вона вимагає невідкладних заходів по створен-ню належних умов для подальшого розвитку культури України. Перш за все, мова йде про створення необхідної матеріальної бази, без якої унеможливлюється культурний поступ суспільства. Попри всі економічні негаразди, політичну боротьбу в українській культурі 80 — 90-х років спостері-гаються певні позитивні зміни. На цих нових явищах і тенденціях, що за ними стоять, слід зупинитися докладніше.

Утвердження принципів плюралізму в культурі

Звільнення культури від диктату комуністичної ідеології. Свобода духовного розвитку людини.

Різноманітність художньої творчості, духовного життя суспільства

Визнання новаторських форм у мистецтві — авангардизму

Національне відродження культури

Ліквідація «білих плям» української історії, культури

Повернення читачам раніше заборонених творів (наприклад, романів В.Винниченка, драм М.Куліша, оповідань М.Хвильового, поезії Є.Плужника та ін.)

Визнання творчості багатьох майстрів мистецтва (наприклад, художника Г.Синиці, композито-рів Г.Таранова, І.Белзи та багатьох інших).

Українізація** У 1989 р. Верховна Рада України прийняла закон «Про мови в Українській РСР». У відповідності до цього за-кону українська мова отримала статус державної.

Розширення сфери вжитку української мови

Зміни в системі освіти

Зміни в системі шкільної освіти

В 1988 р. розпочався і продовжується до нині процес реформування системи освіти на прин-ципах демократизації усього навчально-виховного процесу.

Створення навчальних закладів нових видів: ліцеїв, гімназій, шкіл з поглибленим вивченням певних дисциплін, приватних шкіл.

В навчальному процесі почали використовуватись різноманітні підручники і програми.

Зміни в діяльності вузів

Відкриття нових вузів (найбільш авторитетний серед них — Києво-Могилянська академія).

Відкриття комерційних вузів.

Введення платного (контрактного) прийому на навчання.

Введення системи державного ліцензування вузів (надання права на освітянську діяльність) і акредитація (визначення рівня освітньої діяльності вузу).

Гуманізація освіти (зміни у викладанні суспільних наук за обсягом, формою, змістом з метою прилучення студентів до загальнолюдських цінностей).