ПЕРВІСНА ДОБА І ПЕРШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

1. Становлення і розвиток людського суспільства

У розвитку первісного суспільства, в залежності від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці, можна виділити декілька значних періодів, які за тра-дицією називають віками: кам'яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам'яний, бронзовий та залізний.

Палеоліт

На території України найдавніші люди з'явилися ще в період стародавнього кам'яного віку (палеоліту) бл. 1,5 млн років тому. Вони жили невеликими група-ми, що утворювали т. зв. первісне людське стадо, постійно пересуваючись з місця на місце в пошуках їжі, користувалися вогнем, вміли застосовувати каміння і дерев'яні-палиці, а також виготовляли примітивні зна-ряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо).

Основним заняттям первісних людей було полюван-ня на диких тварин та збиральництво. На сучасній те-риторії України виявлено чимало слідів їхньої діяльності: на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині, в Криму.

Близько 40—35 тис. років тому на зміну пітекантро-пу й неандертальцю, які жили в ранньому палеоліті, прийшов новий тип людини, що вже належала до су-часного фізичного типу — -«Ното варіепк», або «лю-дина розумна». В Європі його ще називають кроманьйон-цем, за назвою грота Кроманьйон (Франція), де вперше було знайдено кілька кістяків цього типу. Середня три-валість людського життя в той час становила лише 20— 23 роки.

Порівняно з неандертальцями, у кроманьйонців ви-щого рівня розвитку досягли господарство і техніка виготовлення знарядь праці. Вони виробляли різно-манітні предмети з каменю та кістки, прикраси, статует-ки, що нагадують людину, фігури тварин. Основним джерелом добування їжі було полювання на великих тварин — мамонта, зубра, бізона, носорога, печерного ведмедя. Мисливська зброя стала досконалішою — з'явилися дротики, гарпуни, списокидалки.

Суттєві зрушення в цей час сталися у сфері соціаль-них відносин. На зміну первісному стаду прийшла ро-дова община. Рід стає основною суспільною ланкою і об'єднує родичів по материнській лінії, що свідчить про виникнення матріархату. Він не означав головної ролі жінки у виробничій сфері, однак жінка оберігала вогонь, житло, дітей. Виникає звичай, за яким забороня-лися шлюби між членами одного роду. Це сприяло зближенню різних родових груп. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація суспільства.

Виникли давні форми релігійних вірувань: анімізм — культ предків і шанування Померлих; магія — віра в те, що заклинаннями та обрядами можна вплинути на хід подій; тотемізм — віра в спільного для конкрет-ного колективу предка зі світу тварин чи рослин; фе-тишизм — поклоніння предметам неживої природи. Кроманьйонці продовжували споруджувати житла на зразок чуму чи яринги, а також землянки і напів-землянки. В Україні їх залишки виявлені поблизу сіл Мезина на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.

Мезоліт

Нових успіхів людське суспільство досягло в епоху середнього кам'яного віку (мезоліту), який тривав з IX до VI тис. до н. е. У результаті потепління склада-лися ландшафтно-географічні зони, близькі до сучас-них. Змінився рослинний і тваринний світ. Відповідно до цього змінювалися й умови життя людей, зокрема добування їжі, — що стало поштовхом до виготовлення складніших знарядь праці. Були створені інструменти для обробки дерева — долото, сокира, тесло; нові виро-би з кістки та дерева (ножі, кинджали, списи) з крем'я-ними пластинами.

Надзвичайно важливим досягненням того часу є ви-найдення лука і стріли — першої «механічної» зброї дистанційної дії. Давній мисливець уже міг полюва-ти здобич на відстані й у більшій кількості.

Крім мисливства, одним із основних занять стає ри-бальство. З'явилися різноманітні пристосування для ловлі риби, а також човни, видовбані з цільних стов-бурів дерев, та весла.

На дану епоху припадає початок приручення диких тварин, насамперед собаки, потім — свині.

У зв'язку з підвищенням продуктивності праці та посиленням влади людини над природою відпала не-обхідність в існуванні багатолюдних колективів. Великі родові об'єднання мисливців на мамонтів та бізонів змінилися порівняно невеликими групами мисливців на дрібнішу дичину. Відбувається масове переселен-ня людей з однієї місцевості в іншу. Водночас поши-рюється досвід виготовлення нових знарядь праці, мис-ливства, зачатків тваринництва й рослинництва.

У межах країни виявлено сотні мезолітичних посе-лень і стійбищ — біля сіл Білолісся, Гиржеве, Мирне на Одещині, Осокорівка в Надпоріжжі, в Криму.

Неоліт

Завершальною стадією кам'яного віку стала епоха нео-літу (нового кам'яного віку), котра тривала з VI по III тис. до н. е. й характеризувалася великими змінами в економіці. Поряд з традиційними її формами — мис-ливством, рибальством і збиральництвом — зароджу-ються і поширюються нові — скотарство і землероб-ство Процес переходу від присвоюючих форм господа-рювання до відтворюючих був якісно новим етапом в історії людства, який сучасні вчені називають «нео-літичною революцією».

Для виготовлення знарядь праці продовжує викорис-товуватися традиційна сировина — камінь, кістка, ріг, дерево. Але з'являються нові методи їх обробки — крім простого оббивання, ще й пиляння, шліфування та примітивне свердління.

Одним із важливих досягнень стає виготовлення гли-няного посуду. Випалена на вогні глина була першим штучним матеріалом, котрий створила людина.

У соціальному аспекті неолітична епоха була ча-сом розквіту родового ладу. Основу виробничих відно-син становила спільна власність роду на знаряддя та продукти праці.

На сьогодні в Україні в долинах Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Десни, Прип'яті та інших рік виявлено бл. 500 неолітичних поселень.

Енеоліт

Якісно новим періодом розвитку первісного суспіль-ства став мідно-кам'яний вік (енеоліт), який у межах України датується IV—III тис. до н. е. У цей час з'являються перші металеві вироби — мідні та золо-ті. Основним заняттям населення стають землероб-ство і