скотарство. Зароджується орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Було винайдено колесо, а відтак з'являється колісний транспорт.
Розвиток землеробства, скотарства, ремесла та обміну привів до значних змін у стародавньому суспільстві. Виконувати тяжкі фізичні роботи міг переважно чоловік. Тому головна роль у сім'ї перехо-дить від матері до батька, родинні зв'язки почали вестися по батьківській лінії. Замість матріархату поступово утверджується патріархат. Родова організація змінюється сусідською общиною. Господарською осно-вою стала патріархальна сім'я, що складалася з кількох поколінь родичів по батьківській лінії.
Трипільська культура
р Серед енеолітичних племен на території сучасної } України провідне місце посідали хліборобські племена трипільської культури. Поширена на території від Верхньої Наддністрянщини і Південної Волині до Се-редньої Наддніпрянщини і Причорномор'я ця культу-ра розвивалася протягом IV— III тис. до н. е. і до-сягла високого, як на той час, рівня розвитку. Назву отримала від дослідженого наприкін. Х—ІХ ст. ук-раїнським археологом В. Хвойкою поселення поблизу с. Трипілля на Київщині.
Утворилася Трипільська культура на основі давні-ших автохтонних (з грец. — місцевих, корінних) куль-тур та неолітичних культур Балкано-Дунайського ре-гіону і несла в собі традиції перших землеробських протоцивілізацій Близького Сходу та Південної Євро-пи. В Україні виявлено понад тисячу пам'яток Три-пільської культури. Вони згруповані у трьох районах:
найбільше в Середній Наддністрянщині, Надпрутті та Надбужжі, менше у Наддніпрянщині.
Племена Трипільської культури жили у поселен-нях, забудованих дерев'яно-глинобитними наземними спорудами, розташованими переважно одним чи кілько-ма концентричними колами. В основному це були ро-дові або племінні тривалі поселення, що нараховува-ли кілька десятків садиб. Будівлі являли собою чоти-рикутники правильної форми. У землю вбивали ду-бові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, котрий вимащували глиною, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму, до-лівку мазали глиною, посеред хати стояла велика піч, біля якої розташовували лежанки з випаленої глини. Стіни і піч іноді розмальовували.
Відомі також поселення-гіганти площею від 150 до 450 га, які налічували понад 2 тис. жител. Тут уже існу-вала квартальна забудова, багато будинків споруджу-вали дво- і навіть триповерховими. Фактично — це давні протоміста зі значною кількістю мешканців.
В основі суспільного устрою трипільських племен лежали матріархальні, а згодом і патріархальні ро-дові відносини. Основною ланкою трипільського су-спільства була невелика сім'я. Сім'ї об'єднувалися в роди, кілька родів складали плем'я, група племен утво-рювала міжплемінні об'єднання, що мали свої етногра-фічні особливості.
Основним заняттям трипільців було землеробство. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-го-родні культури. Ріллю спушували дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ра-лом. Під час археологічних розкопок трипільських по-селень знаходили дерев'яні і кістяні серпи із крем'я-ною вкладкою та кам'яні зернотертки, на яких терли зерно на борошно.
Трипільці розводили переважно велику й дрібну ро-гату худобу, а також свиней та частково коней. Як тяг-лова сила використовувалися бики, якими орали поля. їх запрягали у візки, можливо сани.
Серед ремесел значного розвитку досягли чинбар-ство, кушнірство, прядіння, ткацтво. Трипільські племе-на вперше на території України почали користуватися виробами з міді, освоїли холодне та гаряче кування і зварювання міді. Дуже високого технічного та худож-нього рівня досягло керамічне виробництво. Місцеві гончарі досконало володіли складною технологією ви-готовлення кераміки, вже знаючи гончарний круг, ви-готовляли величезну кількість різноманітного посуду. Його прикрашали орнаментом білого, чорного, черво-ного й жовтого кольорів. Поряд з побутовим викорис-товувався і культовий посуд.
Знайдено чимало глиняних жіночих фігурок, створен-ня яких пов'язували з релігійним культом. Він прийшов в Україну, очевидно, з Малої Азії і став основою поши-реного культу богині-матері. У селі Кошилівці на Тер-нопільщині знайдено унікальне зображення голови бика, на лобовій поверхні якого наколами відтворено силует жінки з піднятими догори руками, тобто в позі, що нагадує зображення богоматері Оранти, відомої в Серед-земномор'ї. Існує припущення, що трипільці мали свою писемність.
За етнографічними ознаками трипільська культу-ра дуже близька і подібна до української. Зокрема, багато провідних мотивів трипільського орнаменту до сьогодні збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Житло трипільської культури дуже нагадує українську сільську хату XIX ст. Нарешті, основним заняттям трипільців, як і українців, було землеробство Все це дає підстави стверджувати, що населення трипільської культури стало праосновою українського народу.
Досліджуючи пам'ятки трипільської та наступних культур, В Хвойка дійшов висновку про автохтонність мешканців Подніпров'я. Це дало змогу висунути й роз-винути ідею про поступальний етнічний розвиток українців із часів трипільської культури через скіфські племена до сучасних українців.
Бронзовий вік
На зміну мідно-кам'яному вікові прийшов бронзовий (II — поч. І тис до н е ), істотною рисою якого було поширення виробів з бронзи — першого штучно створе-ного людиною металевого сплаву. У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло завершенню процесу виділення скотарських племен із середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці Високим був рівень громадського ремесла, насамперед гончарного та бронзо-плавильного. Виникли місцеві центри металургії та об-робки бронзи.-Обмін набув постійного та регіонального характеру
Із зростанням продуктивності землеробства і скотар-ства, розвитком металургії з'являється надлишок про-дуктів, що зосереджується в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це спричиняє визрівання як внутрішніх, так і зовнішньоплемінних соціальних су-перечностей. Почала швидко вдосконалюватися зброя, зводяться укріплені поселення Очевидно, необхідність захисту окремих груп населення від нападів сусідів спо-нукала до консолідації племен на рівні союзів.
Помітні зрушення відбуваються і у сфері розвитку позитивних знань, образотворчого мистецтва, всієї ду-ховної культури Виникає монументальна кам'яна анг тропоморфна скульптура, ускладнюється