Найбільш цікавими є поселення в центрі міста на території радгоспу «Переяславський» та на Татарській горі.

Перше з них виявлене під час археологічних розкопок 1957 року в одному з кварталів, між вулицями Шевченка і Сковороди. Досліджено зруйноване житло, що датується останніми століттями до н. е. та першими століттями н. е. То була напівземлянка. Мала наземну частину зі стінами на дерев’яній основі та обмазаними глиною. Розміри заглибленої частини — 5 м завдовжки 4 — завширшки. Стіни були обпалені. В одному з кутів помічено прослідки глиняної чотирикутної печі із склепінням.

На тому самому майданчику, на подвір’ї нинішньої лазні і частини парку, було кладовище, на якому розкопано одне поховання. Тут знайдено глиняний посуд, бронзову застібку (фібулу), що дає змогу віднести комплекс до трохи пізнішого часу, аніж щойно описав житло.

На вул. Шевченка знайдено римську амфору, що да-тується першими століттями нової ери. Вона дає певні уявлення про економічне життя і побут тогочасного на-селення, зокрема про торговельні зносини східних сло-в’ян з античним світом.

Дуже цікаве одне з багатих поховань у глибокій (до 3,5 м) ямі з двома приступками У головах лежав кістя-ний гребінець і стояла велика тривуха ваза з лискованою поверхнею, вкритою сітчасте ромбовим орнаментом У ній знайдено скляну чашу слов’янського походження (поки що єдину) Збоку—дві миски На лобі була по-в’язка зі шкіри, на грудях лежали скляні шашки Ша-шок 22, з них 11 білих і 11 чорних Вони мають вигляд опуклих зверху скляних кружалець діаметром близько 1 см. Були покладені в дерев’яну скриньку, від якої збереглися лише прослідки дерева та бронзові окуття і дужки від кришки Біля колін лежали бронзова фібула, сердолікова намистина, залізні остроги, наконечник стріли, ніж із прослідками дерев’яного руків’я, на паль-цях були срібні персні Біля ніг стояли дві великі миски з кістками курки, риби і великого барана та переверне-ний догори дном кубок

Могильник датується II—IV ст. н е і може бути по-в’язаний з місцевою середньо наддніпрянською культу-рою антських часів

Пам’ятки культури полів поховань свідчать, що ранньослов’янське суспільство першої половини І тис н. е. досягло високого рівня історичного розвитку. Це був останній етап первіснообщинного ладу. Протягом другої половини І тис. наші предки остаточно переходять до феодалізму. З того часу формується й давньоруська дер-жава з центром у Києві. Тривав процес утворення дав-ньоруських міст, серед яких одним з найбільших і най-важливіших був Переяслав.