Білет №7

7.1. Проаналізуйте причини поразки українських військ у війнах УНР із радянською Росією наприкінці 1917 - початку 1918 р.

5 грудня 1917р. Раднарком Росії оголосив ультиматум Центральній Раді. а наступного дня оголосив війну.

Можна визначити наступні основні причини поразки українських військ у війнах УНР із Радянською Росією.

1. Загальна чисельність радянських військ складала в грудні 1917 р. - січні 1918 р. близько 60 тис. чоловік. Це були частини регулярної російської армії, що перейшли на сторону більшовиків, червоногвардійці Москви, Петрограда й інших міст Росії, загони моряків. Це були сильні, досить навчені військові підрозділи. Досвідченим воєначальником був В. Антонов-Овсієнко, його помічником - М. Мурав’єв.

Більшовицьким військам протистояли селянське ополчення «вільних козаків», січові стрільці під командуванням Є. Коновальиа, загони з колишніх військовополонених галичан, кілька невеликих загонів із фронту, кілька сотень київських гімназистів, що пішли на фронт прямо зі шкільної лави. Військовий міністр Центральної Ради С. Петлюра мав у своєму розпорядженні не так багато підготовлених у військовому відношенні підрозділів.

Український історик Ф. Гурченко вважає, що по чисельності війська УНР не уступали радянським, однак вірні Центральній Раді війська були розсіяні по всій Україні, у той час як керовані більшовиками угруповання діяли на основних напрямках.

Таким чином, численним і добре навченим радянським військам протистояли менш підготовлені, деякою мірою розрізнені українські військові підрозділи.

2. Ефективно діяла більшовицька агітація, завдяки якій удалося деморалізувати частину військових частин. Американський історик Р. Пайпс писав, що «у перші місяці громадянської війни все населення було збито з толку, дезорієнтоване і не знало, за ким йти. Гарний агітатор коштував сотень збройних солдатів: він міг залучити на свою сторону війська супротивника і тим самим вирішити долю важливих боїв». Більшовики не шкодували ні грошей, ні людей для того, щоб проникнути в українські загони, що значною мірою створювалися з дуже наївних у питаннях політики селян, і переконати останніх чи не приймати участі в боях, чи приєднатися до більшовиків.

3. Велику допомогу регулярним частинам Червоної Армії зробила «п'ята колона» - місцеві більшовики, що спираються на добре озброєні загони Червоної гвардії.

З числа організованих ними майже в кожнім великому місті повстань проти Центральної Ради саме небезпечне спалахнуло 16 січня 1918 р. у Києві, коли робітники захопили завод «Арсенал», на кілька днів скувавши дії українських військ і змусивши українське командування зняти частину військ із фронту для придушення заколоту.

Незважаючи на подвиг 300 українських гімназистів, що загинули в нерівному бої під Крутами 16 січня 1918р., опір інших українських бійців, радянські війська продовжували наступ.

Це - основні причини поразки українських військ.

Можна відзначити ще кілька факторів, що сприяли не тільки воєнній поразці військ Центральної Ради, але і поразці Української революції взагалі.

4. На думку канадського історика О. Субтельного, Центральній Раді не вдалося створити ефективний адміністративний апарат, відсутність якого позбавило її можливості підтримувати зв'язки з губерніями і селом, де зосереджувалася найбільша кількість її можливих прихильників.

5. Непослідовність соціальних перетворень Центральної Ради і її нерішучість, з погляду відомого політичного діяча і письменника В. Винничвнко, привели до того, що «українська демократія розійшлася зі своїми масами», що не підтримали Центральну Раду в критичний момент історії.

6. Історик Д. Решетар вважає, що в кінцевому рахунку поразка Центральної Ради обумовила нерозвиненість українського національного руху.

7.2. Охарактеризуйте структуру і головні положення Конституції України - Основного Закону держави.

Конституція України - Основний Закон держави - була прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.

Конституція складається з преамбули і 15 розділів:

Розділ I. Загальні засади.

Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина.

Розділ III. Вибори. Референдум.

Розділ IV. Верховна Рада України.

Розділ V. Президент України.

Розділ VІ. Кабінет Міністрів України; Інші органи виконавчої влади.

Розділ VII. Прокуратура.

Розділ VIII. Правосуддя.

Розділ IX. Територіальний устрій України.

Розділ X. Автономна Республіка Крим.

Розділ XI. Місцеве самоврядування.

Розділ XII. Конституційний Суд України.

Розділ XIII. Внесення змін у Конституцію України.

Розділ XIV. Прикінцеві положення.

Розділ XV. Перехідні положення.*

У преамбулі (вступній частині) визначаються цілі, задачі, мотиви і базові документи, що лежать в основі даного Основного Закону. Тут дається тлумачення поняття «український народ» як «громадяни України всіх національностей».*

Стаття 1 Конституції України визначає її як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу.

Додатковий матеріал. З книги Л. Д. Кучми «Про саме головне». - К.. 1999.-С.11. ...Є велика різниця між поняттями «незалежність» і «суверенітет». Суверенітет - це форма існування суб'єкта міжнародних відносин, а незалежність - це не категорія міжнародного права, але політична реальність. Наприклад, Наддністрянщина чи Чечня не суверенні, оскільки статус, на який вони претендують, суперечить міжнародному праву, вони не визнані у світі - зате реально незалежні. УРСР же була формально суверенна (хоча б як член ООН), але незалежної не була. *

Стаття 2 Конституції України визначає її як унітарну державу. Це означає, що в межах державних кордонів України немає і не може бути яких-небудь утворень, що мали би ознаки суверенітету.

Унітарна держава - форма державного устрою, при якій територія держави, на відміну від федерації, не має у своєму складі федеративних одиниць (штатів, земель і т.д.), а підрозділяється на адміністративно-територіальні одиниці (райони, області і т.д.).

* Конституційно в Україні встановлена республіканська форма