Влада народу може здійснюватися безпосередньо через референдуми чи вибори і через своїх представників, яких він обирає в органи державної влади чи місцевого самоврядування.

Важливою гарантією повновладдя народу в Україні є конституційно закріплене тільки за ним право визначати і змінювати конституційний лад у країні.*

Статті 3 і 4 Конституції України закріплюють основні принципи взаємин держави й особистості. Найвищою соціальною цінністю визнається людина, його життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканність і безпека.

Конституція встановлює принцип єдиного громадянства, що означає неприпустимість для громадян України мати одночасно ще і громадянство іншої держави.*

В Україні державна влада здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (Стаття 6). Реалізація цього принципу покликана запобігти концентрації усієї влади в руках однієї особи чи одного органа.

В Україні визнається і гарантується принцип верховенства права. Відповідно до нього всі положення правових норм повинні неухильно втілюватися в життя.*

У статтях 13, 14, 16 Конституції закріплюються основні принципи економічних відносин українського суспільства. Тут визначаються об'єкти, що є власністю українського народу. До таких об'єктів Конституція відносить землю, її надра, атмосферне повітря, водяні й інші ресурси. Основним національним багатством, що знаходиться під охороною держави, є земля.*

Конституція також закріплює обов'язок держави забезпечувати екологічну безпеку, уживати заходів по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи.*

Стаття 15 гарантує волю політичної, економічної й ідеологічної діяльності в державі.

* Загальна конституційна характеристика України завершується конституційним установленням невід'ємних атрибутів суверенної держави – державних символів (Стаття 20). Символами нашої держави є Державний Прапор - прапор із двох горизонтальних смуг блакитного і жовтого кольорів. Великий і Малий Державні Герби з зображенням «тризуба» («тризубця») і Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицкого (відомий за назвою «Ще не вмерла Україна»).

7.3. Поясніть, за що колишнього прем'єр-міністра Великобританії М. Тэтчер прозвали «залізною леді». Складіть її політичний портрет.

До 1979 р., коли у влади знаходився лейбористський кабінет Дж. Каллагену, Великобританію називали «хворою людиною Європи»: інфляція і безробіття зростали, продуктивність праці падала. Сотні тисяч англійців жили за встановленою в країні межею бідності. Вплив Великобританії у світі зменшилося.

На парламентських виборах 1979 р. консерватори одержали 13,7 млн. голосів, випередивши лейбористів на 2 млн. Главою уряду Великобританії вперше стала жінка - новий лідер консерваторів (з 1975р.) Маргарет Тетчер.

Основні напрямки діяльності уряду М.Тетчер (1979-1990)

1. М. Тетчер відмовилася від кейсианської теорії державного регулювання економіки, якій довгі роки дотримувались англійські політичні діячі і фактично провела «неоконсервативну революцію», повернувши до вільних ринкових відносин.

2. М. Тетчер поклала в основу діяльності свого уряду тверду монетаристську концепцію обмеження грошової маси в обороті. З метою стимулювання капіталовкладень уряд знизив податки на великі доходи і збільшив на середні. Різко скоротилися державні витрати на соціальну сферу.

3. У жовтні 1980 р. були скасовані всі обмеження на експорт капіталу, що існували 40 років.

4. В економіці відбувалася структурна перебудова на користь сучасних наукомістких галузей. В економіку країни почали активніше вкладати кошти іноземні інвестори.

5. М. Тетчер денаціоналізувала державні підприємства. Після приватизації 21 державної компанії 9 млн. жителів країни стали власниками.

6. Уряд консерваторів рішуче припинив страйки шахтарів, обмежило вплив профспілок.

7. В області зовнішньої політики М. Тетчер дотримувала доктрини «ядерного стримування», розширила стратегічні зв'язки з адміністрацією США. У 1982 р. Великобританія рішуче вступила у військовий конфлікт з Аргентиною за Фолклендські острови і домоглася перемоги. Авторитет Великобританії у світі стрімко зріс.

Політичний портрет М. Тетчер.

Життєвий шлях М. Тетчер - це досить звичайний для багатьох представників нинішньої політичної еліти Британії шлях людини, що пробились «наверх» не завдяки зв'язкам чи приналежності до «обраного» стану, а винятково, чи майже винятково, завдяки власним зусиллям.

Маргарет Хілда Тетчер (дівоча прізвище Робертс) народилася 13 жовтня 1925р. у маленькому містечку Грантем у Північній Англії. Її батько був власником бакалійної крамниці, на гроші від якої жила родина. Жили вони небагато, і діти допомагали батькам у крамниці.

Маргарет з молоком матері перейняла дух, що зберігався в провінційних містах, вікторіанської Англії з її преклонінням перед власністю, ощадливістю, міцним сімейним вогнищем, релігійністю й іншими цінностями традиційної англійської моралі.

Однак вже ученицею гімназії вона відчула вузькість і провінціальність світу, що її оточував. З дівочих років у її життя ввійшли не тільки преклоніння перед провінційним укладом, але і прагнення вирватися з нього, вийти в «велике життя». Тоді ж зароджується в ній інтерес до політики, чому в чималому ступені сприяло, видимо, вплив батька, що грав помітну роль у політичному житті свого містечка в якості одного з лідерів консерваторів, що працював у місцевій раді.

У 1943 р. Маргарет вступає на хімічний факультет Оксфордського університету й активно включається в роботу студентської консервативної асоціації, згодом ставши її президентом. З тих пір політика складає головний інтерес у її житті, а професія хіміка усе менш задовольняє її. Проробивши біля чотирьох років без особливих успіхів на цьому поприщі, вона виходить заміж у 1951 р. за заможного бізнесмена Дениса Тетчера. Це