Після п'яти років адвокатури, затвердивши за собою репутацію активного і цілеспрямованого консерватора, вона в 1959р. обирається в парламент. Молоду, здатну й енергійну жінку швидко помічають, і вона недовго затримується на задніх лавах палати громад. З 1967р. Тетчер входить у число ведучих «тіньових міністрів». З 1970 р. вона займає посаду міністра з питань науки й освіти в уряді Е. Хіта. У 1975 р., на 50-м році життя М. Тетчер обирається лідером Консервативної партії й активно включається у виборчу кампанію.

М. Тетчер виявила себе переконаною прихильницею консервативних поглядів, людиною з твердим і непохитним характером, за який англійці прозвали її «залізною леді». Вона прийшла до влади, маючи чітку програму дій і стала наполегливо проводити її в життя.

Додатковий матеріал

...Крок за кроком ми відтискуємо назад соціалізм і повертаємо владу народу. ...Мені завжди представлялося, що соціалісти переконані, начебто інші люди створюють усе у світі тільки для того, щоб вони, соціалісти, могли б усе це перерозподіляти. ...Я твердий керівник, і я керую людьми. Я не диктатор, але я знаю, чого я хочу. Я знаю напрямок, у якому хочу йти, і намагаюся протиставити аргументам аргументи...

Влада народжує самітність. Легкі рішення приймають друг не, а на твою частку залишаються самі важкі.

М. Тетчер має великий авторитет у Великобританії й у світі. Рональд Рейган назвав її «великою жінкою - державним діячем світу». Під керівництвом Тетчер Консервативна партія здобула перемоги на виборах у 1979, 1983 і 1987 р., а «залізна леді» очолювала уряд одинадцять з половиною років підряд. Деякі біографи називають її правління «Ерою Тетчер».

Білет №8

8.1. Порівняєте умови мирного договору УНР із державами

германо-австрійського блоку в Брест-Литовську з Ризьким мирним договором 1921 р.

1. Історичні передумови підписання Брестського договору і його умови.

Україна, яка була частиною Росії, знаходилася в стані війни з Німеччиною й Австро-Угорщиною. На переговорах у Брест-Литовську її інтереси представляла Центральна Рада, що намагалася відгородити Україну від більшовиків.

27 січня 1918р. (9 лютого за новим стилем), коли під натиском радянських військ Центральна Рада змушена була евакуюватися з Києва в Житомир, українська делегація підписала Брестський договір із країнами Четверного Союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина – супротивники країн Антанти в Першій світовій війні).

Основними умовами цього договору були:

1. УНР була визнана незалежною рівноправною державою, виходила з Першої світової війни.

2. Україна зобов'язалася поставити в Німеччину й Австро-Угорщину протягом першої половини 1918 р. 60 млн. пудів хліба, 2750 пудів м'яса, багато картоплі, цукру й іншої сільськогосподарської продукції. У свою чергу, Німеччина й Австро-Угорщина пообіцяли надати Україні необхідні їй сільськогосподарські машини, вугілля, сіль і інші товари.

3. Кордони УНР установлювалися по довоєнних кордонах Росії; кордон з Польщею повинен був бути визначеним спільною комісією з урахуванням етнічного складу населення.

2. Історичні передумови підписання Ризького договору і його умови.

У ході радянсько-польської війни Південно-Західний фронт Червоної Армії підійшов до Львова, Західний фронт наблизився до Варшави. Однак у результаті підйому польського національно-визвольного руху, посилення польської армії і вимотаності в боях радянських військ Червона Армія потерпіла поразку, понесла величезні втрати і відступила.

Бачачи, що війна може прийняти затяжний характер, до чого не були готові обидві сторони, Польща підписує 18 березня 1921 р. у м. Ризі договір із РСФСР і УРСР. На переговори прибула офіційна делегація ЗУНР, але польська і російська сторони виступили проти її участі.

Відповідно до Ризького договору:

1. Польща визнавала Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УРСР), сторони оголосили про анулювання попереднього договору між Польщею й Українською Народною Республікою (УНР).

2. До Польщі відійшли українські території - Холмщина, Західна Волинь, Західне Полісся, а також Східна Галичина (за рішенням Паризької конференції 1923р.); до УРСР території, що знаходились під повним контролем Радянської Росії - Східна Волинь і Лівобережна Україна.

Таким чином, можна визначити принципові розходження, пов'язані з підписанням і умовами Брестського і Ризького договорів.

1. Під час підписання і Брестського, і Ризького договорів сторони прийшли до компромісу, переживаючи політичні і економічні труднощі; договори визначали закінчення воєнних дій.

2. Обоє договори визначали політичний статус України. Але за умовами Брестського договору, що поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави, обмеження її суверенітету Німеччиною не мало альтернативи: у випадку наступу германо-австрійських військ військові частини УНР були приречені на знищення, і Україна перетворилася б у колонію Німеччини й Австро-Угорщини.

Відповідно до Ризького договору Польща визнавала маріонетковий режим УРСР, що цілком залежав від Радянської Росії.

Ризький договір знаменував собою остаточну поразку української демократії в боротьбі за незалежну державу.

3. За умовами Брестського миру Україна зберігала територіальну цілісність.

Ризький мир визначив нове розчленовування території України між сусідами: Румунією (яка в 1918 р. захопила Буковину); Чехословаччиною (захопила в 1919р. Закарпаття), Польщею (захопила в 1921 р. Західну Україну) і Радянською Росією, що контролювала з 1921 р. Наддніпрянську Україну.

8.2. Охарактеризуйте державну символіку України, розкрийте її історичне походження.

Відповідно до Конституції України, її державними символами є «Державний Герб України, Державний Прапор України і Державний Гімн України» (Стаття 20).

1. Герб. Зображення Великого Державного Герба України поки ще не встановлено. У Конституції