Освіта

Можливо, ви часто чули від своїх рідних, що треба бути освіче-ною людиною, треба вчитися, набувати знань для того, щоб потім віддавати їх людям, допомагати, брати участь у розвитку госпо-дарства, культури, освіти свого краю. Про освічених людей, які передають свої знання іншим, використовують їх для підвищен-ня добробуту, культури, зміцнення здоров'я всієї громади, завж-ди говорять з повагою. Однією з перших ознак освіченості народу є писемність і наявність шкіл, а також бібліотек, де зберігаються знання з усього світу, надбані людством протягом віків.

1. Першопочатки писемності

У східних слов'ян (русів) писемність існувала з давніх-давен. Про це свідчать дані арабських, перських та інших авторів. На думку сучасних учених, це були берестяні грамоти, а на них — докириличне письмо — «черти і різи». Ще одним доказом існуван-ня у наших предків свого письма є абетка, знайдена професором С. Висоцьким у Софіївському соборі. На думку Висоцького, вона є докириличним письмом, перехідним варіантом від грецького до кирилиці. Створена 863 року грецьким місіонером на Балкан-ському півострові Костянтином (Кирилом) і Мефодієм, слов'ян-ська абетка набула після запровадження 988 року християнства великого поширення.

2. Перші школи

Першу (відому) школу було відкрито при дворі київського кня-зя Володимира Святославовича у Х ст. «Року 988 Володимир же... почав ставити по містах церкви і попів, приводити по містах і се- Софіівська абетка (фрагмент)

Металеві писала з Київського Подолу

лах людей на хрещення. Пославши, почав забирати в нарочитої чалі (у знатних високопоставлених людей) дітей і віддавати їх на навчання книжне... » Спочатку ця школа могла бути при княжому палаці, а згодом і при новозбудованій церкві Богородиці (988— 996 роки), що більше відома як Десятинна. У школі навчали кіль-кох арифметичних дій, читати і писати.

У школах за часів Ярослава Мудрого вже не просто навчали гра-моти, а викладали науки. Діти були повністю ізольовані від домаш-нього впливу батьків. Як свідчать писемні джерела, основу навчання становили сім вільних мистецтв: граматика, риторика, діалектика, геометрія, арифметика, астрономія і музика. Вчилися у цій школі здебільшого діти з князівсько-боярського середовища, які після нав-чання мали поповнювати лави вищого ешелону державної та церков-ної влади. Паралельно були й школи, де навчали дітей з нижчих су-спільних верств населення, вихованці цих шкіл мали поповнювати склад Церковних служок, переписувачів книг тощо.

3. Перша велика бібліотека

Київський князь Ярослав Мудрий багато зробив для розвитку освіти і культури Київської Русі. Є свідчення, що за Ярослава Мудрого у стінах Софіівського собору (1037р.) було засновано ве-лику бібліотеку, яка стала навчальною базою школи, майстернею, де перекладали та переписували книжки. Ця бібліотека не дійшла до наших днів. Її й досі не знайдено.

4. Розвиток освіти у наш час

У наш час практично все населення охоплене шкільною осві-тою. 1996 року в області працювало 875 (у м. Києві — 742) постій-них дитячих дошкільних закладів. У них виховували понад 61 тисячу дітей (у м. Києві — 95 тисяч).

Бібліотека Києво Могилянської академії Сучасна школа (м Ірпінь)

В області 797 загальноосвітніх шкіл (у Києві — 398), у них навчалося близько 268 тисяч учнів (у Києві — 350 тисяч).

Учителів і вихователів для шкіл і дитячих садків готують пе-дагогічні училища в Києві, Богуславі, Ржищеві, Білій Церкві. Майже в кожному районі області є професійно-технічні учили-ща, де учні мають змогу набути необхідну професію. В області працює 9 ліцеїв та одна гімназія. У Києві їх набагато більше. У кожному селі, районі, школі є бібліотеки, які задовольняють по-треби людей в освіті та самоосвіті. Кожна прочитана книжка роз-ширює знання людини, робить її більш освіченою. У кожному ра-йоні області видають газети, журнали, які сповіщають людей про останні події в житті суспільства, розвитку освіти, культури, охорони здоров'я тощо. Це теж джерела знань, що допомагають людині стати освіченою, набути нових знань. Цьому слугують й теле- і радіопередачі.

Вищу освіту можна здобути в Переяславі-Хмельницькому, Бі-лій Церкві, Ірпені і, безумовно, в Києві, який є найбільшим уні-верситетським центром не тільки області, а й усієї України.

Пам'ятки природи, історії та культури

На цей час у Київській області є 2720 пам'яток: археології — 105, містобудування і архітектури — 65, історії та мистецтва — 2550. Ми не маємо змоги хоча б коротко охарактеризувати кожен з них. Тому подаємо відомості про найвідоміші. Останнім часом на Київщині взято на облік 89 нових пам'яток. Їх дослідження на ос-нові архівних та опублікованих джерел триває й сьогодні.

Добраничівська стоянка — стоянка часів пізнього палеолі-ту (10—35 тис. років тому), досліджена в селі Добраничівці Ки-ївської області у 1953, 1967, 1969, 1970 роках. Виявлено залиш-ки господарчо-побутових комплексів, знайдено крем'яні та кіс-тяні знаряддя. Інтерес становить унікальна янтарна статуетка жінки. На території розкопок стоянки 1977 року відкрито му-зей. Місця поселень стародавніх людей оголошено археологіч-ними пам'ятками.

Від поселень стародавніх людей перенесемося на високі

пагорби над сивим Дніпром, де розкинувся стародавній і вічно юний Київ. Тут серед зелені каштанів стоять давні свідки нашої історії — Софіївський собор, Золоті ворота, Києво-Печерська лавра, Видубецький монастир. Кирилівська церква. Це всесвітньовідомі твори давньоруських зодчих,