Софіївський собор — всесвітньовідома пам'ятка історії, архі-тектури і монументального живопису першої половини XI ст. Спо-руджено в період князювання Ярослава Мудрого на честь перемо-ги над печенігами 1036 року. Назва собору походить від грецько-го слова софія — мудрість. Собор збудовано як головний митропо-личий храм Русі. Імена його будівельників невідомі. Софіївський собор прикрашений мозаїкою, що гармонійно поєднується з фрес-ковим живописом. Особливу цінність серед фресок собору стано-вить груповий портрет сім'ї Ярослава Мудрого. За свою багатові-кову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, частко-ві руйнування, ремонтні перебудови. З 1934 року архітектурний комплекс Софіївського собору оголошено державним архітектур-но-історичним заповідником.

Софіївський собор

Вишгород

Вишгород — один з центрів давньослов'янської писемності. Відоме місто Київської Русі. Тісно пов'язаний з Києвом, Вишгород вперше згадують у літописах 946 року як резиденцію княгині Оль-ги — «Ольжин град». У 1072 році у Вишгороді відбувся з'їзд кня-зів — синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава, Всеволода та знатних мужів, на якому було доповнено відомий збірник законів Київської Русі — «Руську Правду». Вважають, що тут написано напівлегендарні «Житія Бориса і Гліба», які є видатними пам'ятками давньоруської літератури.

Пам'ятник-музей визволення Києва — відкрито у 1958 році в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Він встановлений на місці, де в жовтні — на початку листопада під час Київської операції 1943 року був командний пункт Першо-го Українського фронту (командуючий — генерал армії М.Ф.Ватутін). Висота монумента 25 метрів. Частину території Вишгород-ського району оголошено державним заповідником. У ньому збе-реглися польові оборонні споруди: бліндажі, спостережні пункти М.Ф.Ватутіна, генералів К.С.Москаленка, П.С.Рибалка та ін. У Нових Петрівцях у 1980 році відкрито діораму «Битва за Київ. Лютізький плацдарм».

Монументальний знак початку відліку відстаней від цент-ру Києва. На майдані Незалежності в місті Києві, біля поштамту, височить мармурова колона з постаттю архістратига Михаїла — покровителя Києва, коло підніжжя якої зафіксовано географічні координати відстані до обласних центрів України, столиць дер-жав —членів Всесвітнього поштового союзу. Збудовано цю диво-вижну пам'ятку з ініціативи Міністерства зв'язку України та Ки-ївської міської держадміністрації у 1996 році.

Але не можна перелічити усі пам'ятки. Разом з учителем, това-ришами, батьками ознайомтеся з тими пам'ятками природи, істо-рії та культури, які є у вашому селі, районі, місті. Дізнайтеся про

Пам'ятник визволителям Києва

Знак початку відліку відстаней

83

історію їхнього походження, чим вони уславлені, яку роль віді-грають у становленні культури вашого краю.

Вивчення пам'яток історії та культури

Вивчення рідного краю і міста допоможе засвоїти шкільний курс географії та історії. Із стислих, коротких описів підручника важко уявити, як відбувалися різні історичні події. Інша справа — безпосереднє ознайомлення з історичним місцем.

Щоб зібрати цікаві й корисні відомості, треба насамперед склас-ти план майбутніх досліджень, передбачивши, що саме треба вив-чати і в якій послідовності. Визначити найважливіші визначні міс-ця, виробити маршрут екскурсії можна лише після ознайомлення з літературою з історії краю та з матеріалами краєзнавчих музеїв.

Матеріали з історії свого краю, зібрані під час туристичних походів і екскурсій, треба акуратно записувати. Під час підго-товки до походу, коли збирають попередні відомості з книжок, слід записувати їх до окремого зошита, спочатку викласти ко-роткі дані про район, шляхами якого мають подорожувати, по-тім — відомості про історію головних населених пунктів, через які доведеться пройти.

Ідучи своїм маршрутом, треба вести щоденник і записувати щодня все те, що оглянули, розшукали, про що дізналися. Особливу увагу слід приділити запису розповідей очевидців, перека-зів і легенд історичного характеру; важливо фіксувати де, коли і від кого записано усне оповідання і, якщо це не розповідь оче-видця, а переказ про далеке минуле, треба з'ясувати, від кого по-чув його оповідач.

Повернувшись додому, потрібно опрацювати зібрані матеріа-ли, уважно переглянути записи, окремі відомості з різних тем, картки, фотографії та малюнки скласти в альбоми.

Упорядковані щоденники, альбоми і зошити можуть допо-могти на уроках географії та історії, на заняттях у гуртках юних краєзнавців.

Якщо юні краєзнавці виявляють нові, невідомі досі ученим па-м'ятки минулого (старовинну хату, старі книги або документи тощо), то про своє відкриття необхідно сповістити місцевий му-зей. Юні краєзнавці не лише вивчають історичні та культурні па-м'ятки свого краю, а й допомагають охороняти їх.

Вивчення минулого нашої країни

У кожному краї є цікаві пам'ятки старовини; вивчити їх, зро-зуміти і описати може і школяр. У будь-якому місті можна знай-ти багато тем для роботи юних краєзнавців, а у великих містах майже кожна вулиця, площа, навіть будинок мають цікаву істо-рію. Багато міст і сіл пишається тим, що в них народилися, жили і працювали видатні люди нашого минулого. Створено музеї, присвячені їхній діяльності. Ці музеї бажано відвідати.

Важливим і цікавим завданням юних краєзнавців у сіль-ській місцевості є вивчення старовинних житлових будівель селян. Такі споруди бажано сфотографувати або намалювати,

Музей архітектури і побуту України Пам'ятник Т.Г. Шевченку у Києві

скласти їх план, точно зазначивши, де вони знаходяться, коли і ким збудовані.

Життя Тараса Григоровича Шевченка — великий приклад служіння народові. У нашій області є багато пам'ятних місць, по-в'язаних з життєвим шляхом великого сина українського наро-ду. Країна дбайливо оберігає ці місця, пишається ними. Сотні ти-сяч людей щороку відвідують їх. Походи та екскурсії місцями, пов'язаними з життям і діяльністю Шевченка,— благородне за-вдання юних краєзнавців.