Обов'язково відвідайте Музей партизанської слави. Поруч з музеєм — пам'ятник секретарю Яремчанского райкому комсомолу Василині Гнатюк, що загинувшій у 1947 р. від рук оунівців. Навпроти — велика площа, де під покровом беріз стоїть величний монумент і горить Вічний вогонь на братській могилі партизанів-ковпаківців і воїнів Радянської Армії, що загинули в боях за звільнення Карпат від фашистів. Тут ніколи не в'януть квіти.

Цікава екскурсія до печери Довбуша. Стежка приводить до величезних скель з піщанику, оточеним стрункими ялинами. У підніжжя однієї зі скель знаходиться вхід у печеру, яку пов'язують з ім'ям Олекси Довбуша.

На Пруту, вище турбази «Гуцульщина», неодноразово проводилися республіканські змагання з техніки водяного туризму на байдарках. Починаючи з 1976 р. тут кожні два роки проходять республіканські злети туристів України. В околицях Яремчі є можливості для проведення змагань майже по усіх видах туризму.

Попрощавшись з Яремчей, відправляємося далі по Пруту. Ріка відразу за автодорожнім мостом забирає різко вправо, і ми пливемо уздовж стрімкого правого берега, з могутніми оголеннями гірських порід, що обриваються вертикальними складками до самої води.

Отут ріка трохи заспокоюється, але все-таки на шляху зустрічаються окремі пороги, перекати, невеликі шиверні ділянки, що перемежовуються стоячими хвилями. Головна небезпека тут — часто зустрічаються в руслі ріки великі, що стирчать з води, валуни.

На ділянці Яремча — Делятин Прут тече у вузькій долині, що місцями перетворюється в каньйон зі стрімкими стінами з гірських порід. Невеликі плеса тут закінчуються не дуже складними порогами чи перекатами. Нижче Делятина долина ріки розширюється, плесові ділянки збільшуються, але залишаються швидкі кам'янисті перекати. У районі села Добротова — знову невеликий канйонна ділянка, а біля села Ланчина русло ріки розбивається на дві протоки, з яких більш повноводна — ліва.

І от уже — великий населений пункт на ріці — місто Коломия — районний центр Івано-Франківської області. Це одне з найдавніших міст України. Тут багато пам'ятних місць, зв'язаних з іменами відомих українських діячів літератури і мистецтва — І. Франко, В. Стефаника, Марко Черемшини, М. Павлика, Леся Мартовича, А Кос-Анатольського. Далеко за межами України славиться Музей народного мистецтва Гуцульщини, у якому представлені кращі зразки народного декоративно-прикладного мистецтва.

І от ми в селі Неполоковці, де в Прут упадає його найбільша права притока Черемош. Звідси ріка продовжує свій біг уже по Чернівецькій області.

Нижче впадання Черемоша ландшафт різко міняється. Гори залишилися далеко, ріка тече по широкій долині. Береги тут низькі, покриті чагарником і лісами, що перемежовуються лугами. Ні порогів, перекатів, що представляють складність для сплаву. І все-таки подальше плавання вимагає постійної уваги й обережності. Багато обмілин, зустрічається затонула колода, особливо після дощів. Можливі зіткнення з пливучими іноді по ріці невеликими задернованими острівцями. У повноводдя особливої пильності вимагають поромні переправи з натягнутими низько над водою сталевими тросами.

Перший великий населений пункт нижче устя Черемоша — селище міського типу Лужани Чернівецької області. У селищі збереглася Успенська церква XV ст.— одне із самих древніх споруджень на Буковині В Лужанах діє експериментальний спиртзавод — перше в нашій країні підприємство подібного профілю, на якому налагоджене безвідхідне виробництво.

Чернівецька височина, найбільш висока між ріками Сиретом і Прутом. Над головною вершиною цієї височини — горою Цецино — (537,4) у небо втикається 130-метровий шпиль Чернівецького телецентру. З цією горою зв'язані цікаві сторінки краю. У період, коли ці землі входили до складу Галицько-Волинського князівства, на Цецино стояла дерев'яна фортеця, а в XIV ст була зведена кам'яна. Але в XV ст. Цецинская фортеця утрачає своє стратегічне значення, і в письмових джерелах зникають усякі згадування про неї. Але ще довгі роки її руїни зберігалися на горі. При археологічних розкопках, проведених під час будівництва телецентру, тут були знайдені срібні монети, наконечники стріл, уламки мечів, обривки кольчуг, кераміка. У 1709 р. під Цецино росіяни війська розгромили загони шведів, що бігли сюди після Полтавської битви.

Тепер Цецино — улюблене місце відпочинку жителів Чернівців, особливо в зимовий час Тут побудовані лижні і спортивні бази, бази відпочинку, профілакторії ряду підприємств, установ і навчальних закладів обласного центра, куди у вихідні дні і свята приїжджають відпочити сотні черновчан.

І от уже з'являється панорама Чернівців — міста, що розкинулося на восьми пагорбах, адміністративного, промислового і культурного центра Чернівецької області. Це одне з найдавніших українських міст, початок якого належить до XII ст.

Нині Чернівці — місто з розвинутою промисловістю, красивими вулицями, проспектами, площами. Особливу своєрідність місту додає сполучення стародавніх архітектурних ансамблів з білокамінними будинками сучасного стилю, численні парки, сквери, достаток зелені.

У Чернівцях знаходяться обласна рада по туризму й екскурсіям, обласна станція юних туристів, бюро подорожей і екскурсій, обласна контрольно-рятувальна служба, міський туристський клуб «Буковинець»

На окраїні міста в лісопарковій зоні, недалеко від правого берега Пруту, розкинулися затишні будиночки-котеджі туристської бази «Чернівці». У 1982 р у місті побудований комфортабельний готель «Турист». У 20 км від обласного центра, на березі мальовничим, оточеним буковим лісом рукотворного озера мандрівників приймає турбаза «Буковина». Турбази обслуговують туристів всесоюзних і місцевих планових маршрутів.

ПРУТ — ріка в Україні (Івано-Фр. і Чернів. області) та на кордоні Молдови з Румунією, ліва притока Дунаю. Довж. 967 км (на тер. України — 272 км), пл. бас. 27,5 тис. км. Бере початок