Історія Коломиї - р-ні міста, але прикордонники його знищили. В цих боях виявили особливу мужність і ...

Реферат - Історія Коломиї

р-ні міста, але прикордонники його знищили. В цих боях виявили особливу мужність і героїзм воїни-прикордонники під командуванням майора Р.І. Філіпова. З проголошенням відновлення Української держави 30 червня 1941 р., в Коломиї утворюється старшинська школа (кер. Мирослав Харкевич). З 10 серпня 1941 р. влада в Коломиї переходить до рук німецької адміністрації. З того часу починається строгий окупаційний режим. 5 лютого 1942 р. гестапо заарештувало 20 українських хлопців і дівчат, членів ОУН-Б. 27 листопада того ж року нацисти розстріляли 52 в'язні (в т.ч. 14 коломийців). За увесь період окупації з міста та околиць нацисти вивезли 29 474 особи. За неповних три роки нацистського панування було розстріляно 90 000 громадян, в т.ч. 9625 мешканців міста і 10.500 - з Коломийської округи. Через Коломийське гетто було пропущено пр. 50 000 осіб, масові знищення проводилися на міських околицях, у Шепарівському лісі. Тут було фізично закатовано 37878 громадян. З Коломийської округи до української дивізії СС "Галичина" зголосилось 10 200 хлопців, з яких прийняли лише 3 800. Відступаючи, гітлерівці знищили 23 промислові підприємства, електростанцію, зруйнували залізничний вузол, 2 лікарні, 15 шкільних приміщень, 13 культурно-освітніх закладів, спалено пр. 1400 житлових будинків, пограбовано Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, коломийські бібліотеки. Місто та р-н від німецько-нацистських загарбників звільняли: 1-ша танкова армія (генерал-лейтенант танкових військ М.Є. Катуков), 351-а стрілецька дивізія (генерал-майор М.М. Замєрцев), 2-й танковий батальйон (капітан В.О. Бочковський), 8-й Прикарпатський гвардійський механізований корпус (генерал-майор І.Ф. Дрьомов), 1-а гвардійська танкова бригада (полковник А.А. Горєлов), 1-а гвардійська армія (генерал-полковник А.А. Гречко), 38-а армія (генерал-лейтенант К.С. Москаленко), 18-а армія (генерал-лейтенант Є.П. Журавльов), 4-а танкова армія (генерал-лейтенант Д.Д. Лелюшенко), 271-а Горлівська стрілецька дивізія (полковник Шашко). Під час визволення міста та р-ну загинуло 4 089 воїнів Червоної Армії. В результаті боїв за Коломию радянськими військами було захоплено 13 танків, 12 ешелонів із вантажем, 45 паротягів, 10 складів, 450 автомашин. Остататочно Коломия була звільнена 28 березня 1944 р. 29 березня Москва салютувала доблесним військам 1-го Українського фронту, що визволяли Коломию. Капітану В.О. Бочковському, молодшому лейтенантові А.М. Ігнатьєву і рядовому А.Є. Землянову, які відзначилися в боях за місто, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Однак, німецько-нацистські війська неодноразово намагалися перейти у контрнаступ - ворожого обстрілу місто зазнавало до 15 липня 1944 р. В ці дні в Коломиї перебував начальник політвідділу 18-ї армії генерал-майор Л.І. Брежнєв.

Радянський період (1944-1991 рр.) Тривалий час місто перебувало в прифронтовій смузі, однак органи місцевого самоврядування, партійні, комсомольські, профспілкові та інші громадські організації відновили діяльність. Восени 1944 р. діти сіли за парти, почали діяти 11 шкіл, відкрилася музична школа, кінотеатр, клуби; з 1945 р. стало до ладу 30 промислових підприємств. П'ятий п'ятирічний план відбудови коломийці завершили на 4 місяці раніше строку: випуск валової продукції подвоївся, асортимент виробів збільшився до 218 видів і найменувань. У 1955 р. на підприємствах міста налічувалося пр. 7 тис. новаторів і передовиків виробництва (32 особам присвоєно звання кращого робітника міста за професією, 73 - кращого винахідника та раціоналізатора). Порівняно з 1951 р. обсяг промислового виробництва в 1968 р. збільшився в 293 рази. В 70-80-х рр. у місті діяло понад 50 промислових, транспортних, будівельних і торговельних підприємств, на яких трудилося пр. 20 тис. робітників та службовців. З 1958 р. завод сільськогосподарського машинобудування "Коломиясільмаш" першим в СРСР почав спеціалізуватися на виробництві грейферних навантажувачів. 1963 р. він одержав урядове завдання: виготовити для Республіки Куба 2 тис. навантажувачів. За 1963-1968 рр. на Кубу поставлено понад 10 тис. машин. На Міжнародній виставці сільськогосподарських машин 1967 р. в Москві навантажувач-екскаватор ПЕ-0,8 відзначений золотою медаллю та дипломом І ступеня. З нагоди 100-річчя від дня заснування, у серпні 1969 р., завод нагороджено орденом "Знак Пошани". За 1960-70 -ті рр. житловий фонд Коломиї збільшився майже втроє, в місті прокладено понад 20 км. водопроводу, більш як 50 км. шляхів. Природним газом було забезпечено пр. 7 тис. квартир, балонним - понад 3 тис. квартир. На чолі політичного і громадського життя Коломиї стояла партійна організація, що налічувала 4 340 членів і кандидатів партії, об'єднаних у 162 первинні парторганізації. В місті працювали вечірній університет марксизму-ленінізму, економічна школа, університети культури, здоров'я і для батьків, школи атеїзму і міжнародних відносин, в яких навчалося понад 1 тис. осіб. На сер. 70-х рр комсомольська організація налічувала пр. 13 тис. членів ВЛКСМ, об'єднаних у 204 первинні організації, за активну роботу по комуністичному вихованню молоді комсомольська організація міста була нагороджена Червоним прапором ЦК ЛКСМУ.
В цей період з історії міста, як і з історії краю, були викреслені цілі сторінки, сотні прізвищ видатних діячів культури Коломиї були зганьблені, а їхні твори піддані забуттю.
Період відродження української державності (від 1990 р.). Сьогоднішня Коломия значно виросла і розширилась. З'явились нові вулиці, забудувались колишні пустирі. Великі житлові масиви багатоповерхових будов з'явилися на вулицях Леонтовича, Лисенка, Гетьмана Мазепи, Богуна, Костомарова.

В останні роки у місті виникли нові громадські формування. Першим було створено в липні 1988 р. суспільно-культурне т-во "Поступ". Після нього в травні 1989 р. - Товариство української мови ім. Т.Шевченка. А в жовтні 1989 р. - Народний Рух. Об'єднавшись на спільній платформі боротьби за незалежну суверенну Україну, демократичні сили на виборах до міської

Сторінки: 1 2 3 4 5