державу, спираючись пере-дусім на сили подніпровського населення. Та й назва “Русь” відносилася насамперед до Середнього Подніп-ров'я, а в термін “Руська земля” вкладався швидше дер-жавний, ніж етнічний зміст. Найвидатніші пам'ятки куль-тури — літописи, архітектурні споруди та інші — теж ство-рювалися в Києві та інших подніпровських, пізніше українських землях. Тому є всі підстави відносити Київ-ську Русь передусім до історії України. Україна — без-умовна спадкоємниця Київської Русі. Через це спадщину Київської Русі не можна ототожнювати з Росією, Великоросією, як це робили і роблять російські шовіністичні еле-менти.
Але не можна погодитися з деякими гарячими голова-ми, переважно з числа публіцистів і письменників, які пов-ністю заперечують будь-яке відношення росіян до спад-щини Київської Русі. Хіба можна заперечувати, що ро-сійська народність сформувалася на основі північно-схід-ної групи східнослов'янських племен, а ці племена брали участь у творенні історії й культури Київської Русі? Крім того, здобутки культури Київської Русі ввійшли в ро-сійську літературу, суспільну думку, духовне життя І стали для росіян їхніми, рідними. Так само рідною і дорогою спадщина Київської Русі є й для білорусів, які сформува-лися на основі західної групи східнослов'янських племен.
МІЖНАРОДНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.
Великою була роль Давньоруської держави в міжнародному житті. Успішно відбиваючи напади степових кочівників — печенігів, торків, половців, які вторгалися зі сходу в приазовські і причорноморські степи і мали намір руха-тися далі на захід, цим самим рятувала й захищала Візан-тію і західноєвропейські країни.
Широко розвивалися зовнішньоторговельні зв'язки Ру-сі з багатьма країнами Заходу і Сходу. В центрі торгівлі між Заходом і Сходом був Київ.
Різноманітні торговельні, політичні,, культурні відноси-ни мала Русь з слов'янськими країнами — Болгарією, Че-хією, Польщею, а також з Угорщиною, Візантією, Німеч-чиною, Норвегією, Швецією, Францією, Англією. Підтри-мувалися зв'язки з країнами Кавказу і Закавказзя, особ-ливо з Грузією і Вірменією, а також з арабським Сходом.
З міжнародним становищем Київської Русі пов'язані й широкі династичні зв'язки руських князів з візан-тійським та європейськими дворами, які прагнули порідни-тися з великими князями могутньої Русі. Дочка Ярослава Мудрого — Анна — стала дружиною французького коро-ля Генріха 1, а після його смерті як регентша управляла Францією до повноліття свого сина, короля Філіпа. Друга дочка Ярослава була одружена з норвезьким королем Гаральдом Сміливим, а третя — з королем угорським Андрієм.
Стародавня Русь як одна з найбільших і наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи мала великий авторитет і вплив на міжнародній арені. Як говорив у своє-му “Слові” Іларіон, вона “ведома й слышима всеми концами земли”.
Використана та опрацьована література.
Історія України. 1т. Полянська-Василенко Н.
Історія України. О.Д.Бойко.
УКРАЇНА. Історія. Орест Субтельний.
Історія України. І.К.Рибалка.
История Украинской ССР. 1т