У перші місяці 1999 р. в Україні тривало падіння промислового виробництва. За січень — березень 1999 р. промисловими підприємствами вироблено продукції на 15,2 млрд грн, що на 2 % менше порівняно з аналогічним періодом 1998 р. Обсяги промислового виробництва зменшились у 16 із 25 регіонів України, зокрема в хімічній і нафтохімічній промисловості — на 16,7 %, у промисловості будівельних матеріалів — на 11 %, у машинобудуванні та металообробці — на 8 %. У лютому 1999 р. в Україні не працювало 17,9 % підприємств. Загальні обсяги промислового виробництва за перші 4 місяці 1999 р. порівняно з відповідним періодом 1998 р. зменшились на 2,7 %.

У першому кварталі 1999 р. ВВП зменшився на 4,2 %, що виходить за межі прогнозованого рівня розвитку економіки республіки в 1999 р. Однак уряду і Національному банку України вдалося втримати стабільність гривні й знизити рівень інфляції. На початок 1999 р. рівень інфляції становив 2,5 %, у лютому — 1 % порівняно з 1,5 % у січні. При цьому ціни на продовольчі товари зросли на 1,8 %. Майже на 16 % зменшилась заробітна плата у січні 1999 р. порівняно з груднем 1998 р., причому в сільському господарстві — на третину, а у промисловості — на 13,4 %. У 1999 р. понад 60 % селян мали доходи, нижчі за офіційну межу бідності: місячний дохід 14 % селян не перевищував 10 грн, лише 8,6 % — понад 100 грн. Своєчасно заробітну плату одержували тільки 30 % працюючих в Україні. На квітень 1999 р. заборгованість із заробітної плати становила 6,6 млрд грн. Причому 60 % заборгованості припадало на позадержавну сферу. Станом на

1 квітня 1999 р. загальна сума заборгованості із заробітної плати,пенсій, стипендій, матеріальної допомоги становила 11 млрд грн.

Станом на 1 квітня 1999 р. кількість безробітних в Україні становила 1,6 млн осіб. За прогнозами Міністерства праці й соціальної політики до кінця 1999 р. кількість безробітних мала перевищити 2млн осіб.

Бюджет країни має великий дефіцит, що зумовлено відсутністю достатніх валютних джерел для обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргів. Зовнішня заборгованість України на 1 березня 1999 р. становила 11,2 млрд дол. Однак попри це Україна продовжувала позичати гроші. У вересні 1998 р. МВФ і Україна уклали трирічну угоду про підтримку економічної програми українського уряду на 1998-2001 рр. на загальну суму 2,25 млрд дол. Згідно з цією угодою у березні 1999 р. Україна одержала черговий транш на суму 153 млн дол. У тому ж році Україна повинна була повернути 2,2 млрд дол. за іноземні кредити. Станом на квітень 1999 р. кожний житель України заборгував МВФ приблизно 70 грн. На виконання умов згаданої угоди з 1 квітня 1999 р. було підвищено тарифи за електроенергію та природний газ відповідно на 20 та 25 %, азі травня у 14 регіонах України було введено 90-відсоткову оплату житлово-комунальних послуг.

У лютому 1999 р. після стабілізації рівня інфляції було встановлено нові параметри валютного коридору: 3,4-4,6 грн за 1 дол., як передбачалося Державним бюджетом. В Україні економічна криза падіння розгорталася на тлі мікрорівня економіки. З її наслідками стикається кожен мешканець України. Неплатежі між підприємствами, невиплата заробітної плати, безробіття, низькі доходи бюджету й розвал соціальної сфери, падіння національної валюти й виробництва стали основними ознаками економічної кризи. Про причини цієї кризи свідчать дані соціологічного опитування, здійсненого наприкінці квітня 1999 р. Українським інститутом соціальних досліджень та Центром "Соціальний моніторинг". На запитання: "Які ви бачите основні недоліки діяльності влади у сфері економіки?", респонденти відповіли так: нездатність боротися з безробіттям — 66 %, некомпетентність влади в питаннях економіки — 62 %, відсутність уваги до проблем села та агропромислового комплексу — 52 %, відсутність підтримки вітчизняного виробника — 52 %, невиправдано високий рівень податків будь-якої економічної діяльності — 51 %, недостатня підтримка розвитку великих підприємств — 48 %, недостатня підтримка малого підприємництва — 31 %, недостатні зусилля в розвитку економічних зв'язків з Росією — 31 %.

За розвитком людського потенціалу Україна посідає 102 місце у світі, про що йдеться в доповіді "Про розвиток людини у 1998 р.", підготовленій на замовлення Програми розвитку ООН. В 1997 р. Україна посідала 95-те місце. У документі зазначається, що в такій ситуації перебуває не тільки Україна, а й інші держави з перехідною економікою.

У першій половині 1999 р. до економічних труднощів додалися природні катаклізми. Так, у селі Костинці Чернівецької області 18 квітня 1999 р. величезний зсув на площі 5 км2 знищив 40 житлових будинків і частково зруйнував 65, в окремих районах Закарпатської області значних руйнувань завдала повінь. Багато фінансових витрат потрібно також для ліквідації наслідків катастрофи і закриття Чорнобильської АЕС, фінансування проекту "Укриття". Останніми роками на Чорнобиль припадало 5-7 % витрат Державного бюджету. За 1992-1998 рр. витрати на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи перевищували 5 млрд дол.

У політичному житті України також відбулося багато "потрясінь". Напередодні слухання у Верховній Раді України подання Генеральної прокуратури України про притягнення до кримінальної відповідальності екс-прем'єра, лідера партії "Громада" П. Назаренка, який у цей час перебував у Швейцарії нібито на лікуванні, 17 лютого 1999 р. Верховна Рада прийняла рішення про позбавлення його депутатської недоторканності. П.