Організуючим центром поселення жителів праобщини було вог-нище, яке служило не тільки для обігрівання та освітлення, але й для приготування їжі, виготовлення знарядь праці, захисту поселень від хижаків. Вогонь спочатку дарувався небесною блискавкою, а в епо-ху середнього палеоліту люди винайшли спосіб добування вогню тертям сухого дерева.

Родова община виступає як більш висока соціальна одиниця суспільства, як організм, що інтегрує сімейні колективи в єдине ціле. Це форма об'єднання людей, яка характеризується спільним володі-нням, основним засобом виробництва - землею, повним або част-ковим самоуправлінням.

Родова община - це господарське і соціальне об'єднання декіль-кох сімей, кровних родичів по материнській лінії на чолі з жінкою. Вона була головною особою роду через те, що родовід за групово-го шлюбу міг вестися лише за жіночою лінією. Крім того, жінка в ролі охоронниці сімейного вогнища відповідала за харчові запаси, шила одяг, збирала насіння, лікувала хворих і поранених на полю-ванні, виховувала дітей. Щоб пом'якшити суху шкуру, вона, шука-ючи дубильних речовин, знайшла хінін в корі верби й тополі - ліки проти високої температури тіла. Отже, це був період матріархату, характерний для суспільства з привласнювальною економікою.

В Україні вдалося виявити понад 500 житлових пам'яток родо-вих общин пізньопалеолітичного періоду. Найвідоміші серед них: Радомишльська стоянка на Житомирщині, Мізинська на Чернігів-щині, Гінцівська на Полтавщині, поблизу сіл Молодово та Вороновиця на Дністрі. Унікальними є поселення в с.Старуня на Прикар-патті. Тут, крім речей, якими користувалися люди до 24 тисяч років тому, у 1907р. відкрито забальзамовану тушу мамонта, що зберіга-лася в озокеритних пластах напрочуд добре. Усе було ціле: і шкіра, і м'язи, і навіть внутрішні органи. У шлунку мамонта знайдено трав'-яні рослини, які він з'їв перед тим, як потрапив в озокеритну пастку. Вчені мали можливість побачити листя тодішніх рослин. Це була перша і єдина така знахідка в світі. У 1929 р. у тому ж с. Старуня знайдено забальзамованого озокеритом шерстистого носорога і залишки рослин пізньопалеолітичного часу.

Наукове значення старуньського місцезнаходження поселень фауни та флори виявилось справді неоціненним та унікальним. Тут ніби на замовлення, зібрано разом виняткові геологічні явища та дивовижні за збереженістю залишки тварин і рослин пізнього палеоліту.

Не менш цінним для науки є общинне поселення, що розкопано в с.Межиріччі Канівського району Черкаської" області. Тут знайдено уламок бивня мамонта завдовжки 21 см, на випуклій поверхні якого рукою нашого пращура винесено чітке геометричне зображення. Це - первісна карта - відображення навколишньої місцевості, якою, очевидно, користувалися мисливці за мамонтами.

Проте найдавнішою і найціннішою пам'яткою пізнього палеоліту і наступних епох, яка має всесвітньоісторичне значення, є Кам'яна Могила, що знаходиться біля села Терпіння Мелітопольсько району Запорізької області. Нині ця Могила виглядає як піщаний горб заввишки 12 метрів, завалений кам'яними брилами, а колись це був кам'яний моноліт, під яким знаходились печери і гроти.

Починаючи з 1994 р., український вчений Анатолій Кифішин дос-лідив 62 печери і гроти Кам'яної Могили і розшифрував наскельні надписи, які є першими зразками писемності людства. Ці меліто-польські петрогліфи, що виконані у вигляді лінійно-геометричних фігур, на дві тисячі років давніші за всесвітньовідомі шумерські гли-няні дощечки.

Розшифровані А.Кифішиним написи і малюнки сучасною мо-вою розповіли про народження бога-творця, про упорядкування хаосу, що панував навколо і започаткування світового порядку. Причому, ці написи і малюнки охоплюють період від пізнього па-леоліту аж до середньовіччя. По суті тут є "найдавніший архів най-давнішого у світі письма", як влучно назвав свою книгу дослідник Кам'яної Могили Б.Михайлов. До речі, він у 1990 р. відкрив тут Печеру Риби. Основний її атрибут - горельєф із зображенням риби, що виконаний на кам'яній підлозі. Встановлено, що ця печера була своєрідним храмом, в якому відбувалися культові обряди. Тут же відкрито печери Артеміди та Бізона і Гроти Бика. Звісно, що ці умовні назви дали їм вчені.

Особливо цікавим є грот Мамонта. На його стелі зображено фігури чотирьох биків, мабуть, для оборони, бо їхні роги спрямо-вані в різні боки. Очевидно, первісний художник відтворив сцену на-паду на тварин якихось хижих звірів. Збоку - три олені, що йдуть один за одним, а перед ними зображено мамонта. Взагалі у гроті відкрито 15 окремих фігур тварин і багато різноманітних знаків. На кожному із них - сліди червоної фарби.

Звичайно, щоб виготовити названі вище написи і малюнки у Кам'яній Могилі, первісні люди повинні були володіти відповідни-ми знаннями, дотримуватися високої організації праці та дисциплі-ни. Звісно, для збереження зробленого існувала відповідна охоро-на. Отже, організаційна структура роду, а згодом і племені, забезпечу-вали збереження названих культурних надбань.

Із розшифрованих надписів і малюнків у Кам'яній Могилі дізнаємося і про спосіб життя наших пращурів -- рільників, ратаїв рідної землі. "Радісно плуг ріже (землю)", - прочитав А.Кифішин на панно 5, чим підтверджується органічний зв'язок з легендою Геродота (V ст. до н.е.) про золотий плуг і ярмо, які впали з неба на землю скіфів. Важливо підкреслити, що маємо фіксації елементів цієї легенди, на кілька тисячоліть давнішої від Геродотових писань.

Характерною особливістю общинних поселень пізнього палеоліту була відносна осілість населення. Перехід до осілого способу

життя засвідчив, що у народу зароджується і виховується ментальне чуття рідної землі, батьківського порога, батьківщини.

Людина у добу пізнього палеоліту уже намагалася пояснити механізм світобудови та визначити своє місце