Інформативним джерелом, що використовувався нами для вивчення аграрної політики більшовиків, зокрема і стосовно земельної громади, є стенографічні звіти партійних з'їздів і конференцій, їхні резолюції і рішення [14; 15; 16]. Їх доповнюють звіти губернських і окружних партійних комітетів, стенограми губернських і окружних партконференцій, пленумів губкомів та окружкомів КП(б)У, матеріали губернських партійних нарад по роботі на селі, окружних нарад секретарів сільських партосередків. Частина цих партійних документів опублікована [17], але абсолютна більшість зберігається в архівах.

Оскільки партійні більшовицькі органи в 1920-х рр. зросталися з державними, а більшовики намагалися взяти під свій контроль усі сфери суспільно-політичного й економічного життя, то серед матеріалів партійних комітетів є копії резолюцій з'їздів рад, комнезамів з аграрних питань, плани робіт земельних органів, циркуляри, довідки, звіти про хід землеустрою тощо. Вони використовувалися партійними органами для

практичних заходів у галузі аграрної політики. Зокрема, важливе джерело — це матеріали обстеження партійними органами стану сільського господарства округів, районів та окремих сіл. Тут містяться відомості про діяльність земельних громад, зокрема землеустрій та його ефективність тощо. Закриті листи окружних партійних парткомів про стан округи, особливо рельєфно змальовують політичні настрої селян, їх ставлення до аграрної політики більшовиків [18. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 1193. — Арк. 10]. Це джерело значною мірою базується на даних довідок губернського й окружних відділень ДПУ, що регулярно надавалися партійним органам [18. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 529. — Арк. 53, 76].

Дуже важливе джерело для вивчення земельної громади — законодавчі акти та матеріали органів радянської влади. Постанови Всесоюзних з'їздів рад надруковані в багатотомному збірнику документів, що вийшов друком наприкінці 1950-х — у першій половині 1960-х рр. [19; 20; 21; 22], стенографічні звіти VII-XI Всеукраїнських з'їздів Рад, сесій ВУЦВК VI-XI, збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду УСРР, збірники постанов та розпоряджень ВУЦВК, що надруковані в 1920-х рр. [23]. Особливо важливе джерело — це Земельний кодекс УСРР 1922 р. і наступні його редакції, де викладені основні принципи аграрної політики радянської влади, зокрема описується склад, управління, права й обов'язки земельної громади, окремого селянського двору, порядки (форми) землекористування [24, 25].

Цінна інформація про селянське господарство 1920-х рр., де є відомості і про земельну громаду, міститься у звітах уряду УСРР, надрукованих окремими виданнями [26]. Це важливе джерело доповнюють стенограми волосних, повітових, огругових і губернських з'їздів рад та їх виконавчих комітетів, в яких зосереджені різноманітні матеріали про аграрний сектор економіки. В них є відомості про розподіл земельного фонду поміж членами земельних громад, землеустрій і форми землекористування, звіти земельних органів. А перевірити об'єктивність та достовірність наведеної інформації допомагають матеріали перевірок та обстежень, проведених комісіями партійних і радянських органів.

Цінний масив інформації про сільське господарство, зокрема й про земельні громади, зосереджений в документах і матеріалах народногосподарських установ та організацій, особливо у виданнях Наркомзему УСРР [27].

Велике значення для дослідження земельної громади мають публікації ЦСУ УСРР, зокрема весняні й осінні опитування селянських господарств 1920-х рр. До програми весняного опитування були внесені питання про селянське населення і робочий склад селянських господарств, загальну площу землі та її розподіл, посівну площу із зазначенням складу сільськогосподарських культур, кількість і вид худоби, наявність реманенту. У 1924 р. в анкету внесли питання про форми землекористування, в 1926 р. — питання про землеустрій. Осінні опитування — це незамінне джерело даних

про агрокультуру селянського поля. [28] Дані карток цих опитувань, виконаних агрокореспондентською мережею ЦСУ УСРР, надають відомості про агрокультуру земельних громад — способи посіву польових та городніх культур (по ранньому, чорному або пізньому пару, по зябу, наволоком, по стерні тощо) систему сівозмін, склад вирощених сільськогосподарських культур та їх врожайність. У цих же картках указана форма землекористування в громадах, що дозволяє виявити вплив тієї чи іншої форми на сільськогосподарське виробництво [29. — Ф. 27. — Оп. 8. — Спр. 1369-1381.].

Значний інтерес для нашої теми має спеціальне дослідження ЦСУ УСРР про фінанси земельних громад, виконане в 1925/26 господарчому році. Тут містяться матеріали про розміри земельних громад, їхню організацію, поле діяльності, місце і роль цих об'єднань у житті доколгоспного села. Дані цього джерела доповнюють відомості про низові бюджети земельних громад та сільських рад [30; 31].

Указані друковані джерела доповнюють архівні джерела. Зокрема це протоколи земельних органів і матеріали до них, обіжники, циркуляри, постанови, звіти земельних установ та інших підрозділів. Матеріали звітів доповнюються інформацією різноманітних довідок, які земельні органи готували на вимогу радянських та партійних структур з найрізноманітніших ділянок сільського господарства. Велике значення для вивчення земельної громади мають акти передачі земельних ділянок цього поземельного інституту. Книги реєстрації судово-земельних справ доповнюють картину про стан земельних відносин у громадах. Ці книги містять цікаві відомості про звичаєве право в доколгоспному селі, відносини селянського двору і земельної громади, відносини між членами двору.

Важливе джерело для дослідження місця земельної громади в докол- госпному селі — документи комітетів незаможних селян (стенограми з'їздів комнезамів, протоколи сільських і волосних КНС, звіти