Для вивчення земельної громади мають важливе значення розробчі картки по землевпорядкуванню земельних громад, розроблені спеціалістами відділу меліорацій та землевпорядкування Наркомзему УСРР у 1927 р. [29. — Ф. 27. — Оп. 8. — Спр. 1353, 1354, 1359] Вони містять відомості про стан, форми (порядки) землекористування земельних громад, кількість придатної і непридатної для сільського господарства землі, дворів та їдців у них до землевпорядження й після, вказана назва старої (корінної) і створеної на її місці нової громади, вид землекористування (до полів сівозміни, гонів, дворів), тип сівозміни (трипілля, чотирипілля, п'ятипілля тощо), площа землекористування на двір і на їдця. Це цінне джерело дозволяє дослідити еволюцію в землекористуванні на рівні кожної окремої громади. Ці дані доповнюють акти обстеження стану землевпорядження громад, здійснених інспекторами НКЗС УСРР [29. — Ф. 27. — Оп. 8. — Спр. 383. — Арк. 246-264].

Важливим джерелом для вивчення форм селянського землекористування в земельних громадах є обстеження селянських господарств, проведене Наркомземом УСРР у 1926 р. [29. — Ф. 27. — Оп. 10. — Спр. 674] Матеріали НКЗС УСРР про землевпоряджені та неземлевпоряджені селянські господарства, за обстеженням навесні 1926 р., надають відомості про зміни в землевпорядкуванні впродовж 1917-1926 рр., наслідки землевпорядження, відомості про переділи землі в земельних громадах, форми (порядки) землекористування в громадах 1917, 1923, 1926 рр., який порядок землекористування, на думку селян, кращий (общинний, подвірно-дільничий, хутірський, відрубний, колективний). Ці дані за відповідної обробки надають змогу встановити розміри окремих земельних громад, площу їхніх посівів, наявність робочої худоби та реманенту і способи обробітку землі тощо [32].

Матеріали Всеукраїнської земелевпорядної наради (березень 1927 р.) надають відомості про підсумки та перспективи осередселищного землевпорядження в УСРР, зокрема поширення громадських сівозмін та їх значення для перетворення земельних громад в організації кооперативного типу [29. — Ф. 27. — Оп. 8. — Спр. 1400-1401].

Протоколи засідань загальних зборів земельних громад, їхні ухвали (за тогочасною термінологією — приговори) і матеріали до них — основне джерело для вивчення діяльності цієї поземельної організації селян. Необхідно підкреслити, що архівних фондів земельних громад немає, а їхні документи зберігаються у фондах сільських рад. Їхня діяльність зафіксована в протоколах загальних зборів (сходів), де розглянуті різні питання життя земельної громади. Ці факти свідчать, що земельні громади перебували в центрі економічного і суспільного життя села й були авторитетною інституцією в доколгоспному селі.

Важливий і різноманітний матеріал про аграрний сектор економіки, селянське господарство, зокрема про земельні громади, міститься в періодичній пресі 1920-х рр. Це, передусім, офіційний матеріал, що регулярно друкувався в газетах та журналах (постанови з'їздів РКП(б), ВКП(б), КП(б)У, Всеросійських, Всесоюзних та Всеукраїнських з'їздів рад, закони і постанови ЦВК ССРСР, ВУЦВК, РНК УСРР, обіжники і пояснення Нарком- зему, типові статути кооперативних організацій, земельних громад тощо). У пресі друкували стенограми з'їздів рад, конференцій партій, комнезамів, нарад земельних органів, безпартійних селянських конференцій. Цей матеріал дозволяє проаналізувати різні позиції делегатів стосовно різноманітних питань життя села, зрозуміти, як вироблялася і втілювалася в життя аграрна політика, ставлення до неї селянства. На шпальтах газет та журналів розміщували свої статті партійні та радянські керівники, спеціалісти сільського господарства, зокрема і про земельну громаду, її роль і місце в житті доколгоспного села. Інформація, довідки партійних, радянських, земельних та кооперативних органів, що стосувалися різних питань життя селян, замітки та дописи сількорів, спогади земельних працівників у значній

кількості знаходимо на сторінках преси 1920-х рр. Цей матеріал дав нам найрізноманітнішу інформацію про земельну громаду. В цілому, опрацювання матеріалів преси допомогло зрозуміти, в якому історичному контексті існувала і діяла земельна громада.

Ще одне специфічне джерело із зазначеної теми — це листи, скарги, заяви селян до радянських органів. У цих документах перше місце відводиться тим сторонам буття селянина, яких, зазвичай, не торкалися в офіційних джерелах або замовчувалися офіційною пропагандою. Це особливо стосується численних фактів зловживань місцевих представників влади на селі, тиску на земельну громаду тощо.

Таким чином, при відповідному аналізі й використанні наявних джерел земельна громада піддається всебічному дослідженню. Виявлені джерела достатні для розкриття інституту земельної громади в доколгоспному селі Наддніпрянської України (1917-1930 рр.).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Великий незнакомец: Крестьяне и фермеры в современном мире: [хрестоматия]. — М. : Прогресс, 1992 . — 431 с.

2. Чаянов А. Краткий курс кооперации / А. Чаянов. — М. : Моск. Рабочий, 1990. — 80 с.

3. Калініченко В. В. Висвітлення земельної громади українського доколгоспного села в історіографії / В. В. Калініченко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. — Х, 2008. — № 835. — С. 67-74.

4. Маркс К. Злиденність філософії/ К. Маркс // К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори. — К : Політвидав України, 1959. — Т. 4. — С. 162-172.

5. Маркс К. Маніфест Комуністичної партії / К. Маркс, Ф. Енгельс //К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори. — К : Політвидав України. 1959. — Т. 4. — С. 405-441.

6. Маркс К. Предисловие ко второму русскому изданию Манифеста Коммунистической партии / К. Маркс, Ф. Энгельс // К. Маркс. Манифест Коммунистической партии. — М. : Политиздат,