Іван Слезюк в громадсько – політичному

і релігійно – церковному житті України.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3-8

Розділ I. Формування світогляду та початок громадсько – культурної і

церковно – релігійної діяльності І.Слезюка………………………..9-20

Розділ ІІ. Іван Слезюк в умовах Другої світової війни……………………….21-38

РозділІІІ. Єпископ І.Слезюк і радянська тоталітарна система………………39-58

Висновки……………………………………………………………………….. 59-60

Список використаних джерел і літератури……………………………………61-65

Додатки……………………………………………………………………………

Вступ.

Український народ пройшов у ХХ ст.важкий і тернистий шлях боротьби за відновлення своєї державності. На цьому шляху були і значні злети, однак за ними слідували і трагічні падіння. А коли до цього додати ще й часті і великі геополітичні зміни, дві наймасштабніші в історії людства світові війни, заплутаний клубок суперечностей і непорозумінь серед самого українського загалу та інтелігенції, незбагненну досі систему репресій різних тоталітарних режимів, кілька голодів, то виходить, що дійсно українську історію потрібно читати з бромом.

У цих взаємопов ?язаних процесах не другорядну роль відігравала греко-католицька церква. Укріпившись як один з чинників українського національного відродження в кінці ХІХст., для ХХ ст.їй довелось виконати ще два завдання: по-перше, бути в тих важких умовах “бромом” для населення, тобто утверджувати віру серед народу, силу духу, витривалість; а по –друге, прилучатись до суспільно – політичних процесів як виразник інтересів українського народу, не роз єднати , об єднати ; не загострювати, а згладжувати всі конфлікти.

Свідченням цього є слова митрополита А.Шептицького:?Наша церква буде знищена більшовиками, але ви держіться, не відступайте від віри і церкви. Цей тяжкий досвід є хвилевий, бо виджу відродження нашої церкви, яка буде обіймати цілий український народ. А Україна двигнеться зі свого упадку і стане державою могутньою, величною. Все те буде, лиш треба молитись, працювати і не падати духом..? [57,c.201] .

І відповідно роль механізму, через який мали би втілитись в реальність всі ідейні постулати Церкви, її намагання і стремління, виконували численні єпископи. Вони були світочами у суспільстві, своєрідним рушієм, який мав би забезпечити виконання всіх вище нагаданих завдань, що стояли перед УГКЦ. Одним з таких світочів був Єпископ Іван Слезюк. Це відома на теренах Галичини постать, громадсько-політичний і релігійно-церковний діяч, діяльність якого ще мало досліджена, однак цікава і насичена.

Метою дослідження є з’ясування ролі І.Слезюка у суспільно – політичних і релігійних відносинах протягом різних історичних періодів – І Світової війни, міжвоєнного періоду, в умовах ІІ Світової війни та в період радянізації Західної України у післявоєнні роки, а також узагальнити всі ці відомості, аби утворити цілісну картину життя і діяльності І.Слезюка.

Об’єктом дослідження є сама постать Івана Слезюка , основні віхи його життя, соціальне середовище , в якому він зростав і діяв.

А предметом ? відповідно вся сукупність суспільно–політичних процесів, в яких УГКЦ довелось брати участь, а також ті явища і процеси , які відбувались в середині греко – католицької церкви.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період життя І. Слезюка ? 1896 -1973рр. Оскільки це великий відрізок історії, то його розбито на часові відрізки, які характеризуються певною однорідністю історичних процесів і віковою специфікою І. Слезюка аби краще осягнути поставлену мету, а також пов’язати історичні події з долею окремої людини. Однак період 1896 -1939рр? розглядаються побіжно, тому зосереджується увага на діяльність Слезюка в 1939 -1945рр ? тобто в час Другої світової війни і 1946 -1962рр. ? від Львівського собору і до другого арешту Слезюка в 1962р. Це зумовлено тим, що саме ці періоди відзначались найінтенсивнішою діяльністю І.Слезюка і найбагатшою джерельною базою різного характеру, про що не скажеш , коли розглядати інші періоди життя.

Актуальність дослідження полягає у тенденції сучасної історичної науки до вивчення особистості, її ролі в історичних подіях і процесах .Це зумовлено зміною парадигми історії: від матеріалістичної до цивілізаційної. А особливим компонентом останньої є особистісно зорієнтований підхід до висвітлення історії. З іншого боку, І .Слезюк діяв на теренах Галичини і це посилює інтерес до його постаті, оскільки багато можна почерпнути невідомої краєзнавчої інформації.

Наукова новизна випливає із малодослідженості проблеми. І тому для її повного висвітлення використано багато неопублікованих архівних матеріалів, різноманітних свідчень і спогадів сучасників І. Слезюка , а також праць і періодичних видань української діаспори. Загалом це дає можливість не тільки дізнатись про постать І. Слезюка, а також відтворити і побачити реальну, альтернативну до радянської інтерпретації, атмосферу тих часів. Крім того наукова новизна полягає ще й в тому, що в перше подається повний виклад життя І.Слезюка на тлі тогочасних суспільно- політичних і релігійно – церковних процесів.

Завдання дослідження наступні:

1)Об’єктивно і неупереджено розкрити основні віхи життя і діяльності І.Слезюка у всі відповідні і визначені у плані історичні періоди ХХст.

2)З’ясувати чинники і фактори, які впливали на характер дій і поведінку І.Слезюка .

3)Розкрити суть релігійно - церковних і громадсько- політичних процесів в яких брав участь І. Слезюк.

4)Відтворити найбільш повно і достовірно вплив Слезюка на тогочасне суспільство та його місце в історії України та церкви ХХст.

Приступаючи до загального огляду джерел і літератури, слід відзначити їх дві суттєві риси: по - перше, це нерівномірний розподіл джерел по періодах, оскільки найбільше з них припадає на 1946-1962рр; по-друге , це зорієнтованість у дослідженні на архівні матеріали, а також спогади. Це зумовлено тим , що більше ніякий інший вид джерел нездатний висвітлити деякі важливі події у житті та діяльності І.