Режим харчування вірмен вельми своєрідний і в корені відрізняється від звичного українцям. Снідають в Вірменії дуже швидко, як говорять, "на ногах". А обід і вечерю прийнято об'єднувати. О 18 годині починається трапеза за всіма правилами.

Толма
Найбільш популярна страва вірменської кухні - толма. Вона фігурує у величезній кількості народних вірменських прислів'їв, приказок, байок. Є досить багато варіантів приготування толми: у виноградному листі, у капустяному листі, літня толма, толма з цибулі, з кабачків, з айви, з помідорів пісна толма. Фарш для толми практично однаковий. Це перекручене на м'ясорубці філе (яловичини, баранини, свинини, а можливо і їх суміш). Хоча найбільш смачний фарш виходить з баранини.
Для приготування толми необхідно:
0,5 кг м'яса
2 цибулини
зелень - кіндза, м'ята, реган (базилік), цитрон (за смаком)
чверть склянки рису.

М'ясо пропускають через м'ясорубку, додають дрібно нарізану цибулю, сіль, перець, порубану кіндзу, м'яту, реган, цитрони, наполовину відварений рис. Все ретельно перемішують. Фарш завертають у виноградне або капустяне листя, обдане заздалегідь кропом. На дно каструлі кладуть порубані баранячі кістки, зверху розкладають підготовлену толму, заливають водою, щоб рідина покрила її повністю, щільно накривають перекиненою тарілкою. Саму каструлю накривають кришкою і на слабому вогні тушкують до готовності. Вживають толму в холодному вигляді. До толми з виноградного листя добре подати мацун, або сметану, змішану з подрібненим часником.

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО

Килимарство, вишивка, плетиво мережив, каменерізне і ювелірне (карбування, філігрань, емаль) мистецтво.

Середньовічне прикладне мистецтво Вірменії представлено різноманітною керамікою, неполивною з рельєфним і заглибленим орнаментом, поливною із гравіруванням і розписом, фаянсовими судинами з розписом. Відомі вишивки (найдавніша - 14 століття), художні вироби з металу (оклад Євангелія Кілікійської роботи; карбовані срібні позолочені складні), різьблення по дереву (двері з Муша; двері з церуви Аракелоц на острові Севан). Провідним видом образотворчого мистецтва була книжкова мініатюра. При розмаїтості стилів і особливостей різних місцевих шкіл для вірменської мініатюри в цілому характерне багате декоративно-орнаментальне оздоблення, колірна насиченість, ясність композиційних побудов.  

ТРАДИЦІЙНА МУЗИКА І СПІВ

Селянський фольклор охоплює жанри трудових, обрядових, ігрових, ліричних, епічних, календарних і похоронних пісень. Особливе місце займають пісні блукачів (пандухтів) і жанр антупи. Формування епосу пов'язане з мистецтвом випасанів (співаків-сказателів) і гусанів (музикантів-поетів і акторів), які створили галузь народно-професійної творчості. Слідом за прийняттям християнства закладають основи нової галузі - музики християнської церкви. З кінця 4 століття у вищих школах вводять навчання співу і піснетворчості. На основі широкого використання виразних засобів народної музики створюють псалми, шаракани, надалі ? гандзи, аветиси й інші види духовної пісні. Вірменські народні інструменти: струнно-смичкові (кемани, кеманча); струнно-плекторні (саз, тар, уд); струнно-щипкові (кнар, тавиг, канон, пандирн); духові (шви, сринг, дудук, зурна, пох, блул, галарапох, шепор, паркапзук); ударні доолтамбук, дапп, нагару); струнно-ударні (сантур). Блул - пастушачий інструмент, довжиною 40-60 см. Виготовляють з абрикосового чи горіхового дерева. Має кільцеві паски зі стовщенням на кінцях. Блул ? сольний інструмент, на ньому виконують пастушачі наспіви, епічні і ліричні п'єси, рідше - танцювальні мелодії.  

ТАНЦЮВАЛЬНА КУЛЬТУРА

Для вірменських жіночих танців характерні своєрідна величавість і разом з тим скромність. З древніх часів їм притаманна надзвичайна виразність рук. У жіночих танцях Вірменії знайшли відображення різні моменти жіночої праці і побуту: робота в будинку, шиття, збір квітів, ігри біля фонтана, де стрункі дівчата кружляються і хлюпаються водою. "Джайрани", "Нунуфар". Коли в народі хочуть підкреслити красу жінки її порівнюють з антилопою - "джайраном". Цим порівнянням визначений зміст танцю "Джайрани", у якому прямий стан, манера тримати голову і руки перегукуються з рухами антилопи. Танець побудований по колу, йому властиві повільні, плавні "двели", м'яка хода, пружні кроки, легкі викидання кистей рук нагору. Чоловічі танці: комічні "Шалахо", "Паплянчо". Героїчні танці "Хасаб Агаси", "Керци", "Танцю Сасуна". Вершиною індивідуального чоловічого танцю є "Зурни тринги" (дослівно ? стрибки під зурну), життєрадісний танець юнака, весь побудований на сильних стрибках, обертаннях, присядках. У ньому поряд зі спритністю уражає координація рухів рук, ніг і корпуса. Виконання його неможливе без ретельного тренування. Групові танці ? хороводний "генд", "Крунги".  

ВИДАТНІ ПОСТАТІ

Ім'я Ованеса Айвазовського (1817- 1900р.) знає увесь світ. Усе життя неперевершеного мариніста, що створив більш 6 тисяч полотнин, є втіленням зв'язку вірменської і російської культурних традицій. А скільки він зробив для рідної Теодозії! Будівництво картинної галереї, концертного залу, водопроводу і фонтана, порту і залізниці , школи юних художників і багато чого іншого.

Ім'я його старшого брата архієпископа Габриела Айвазовського (1812-1880 рр).

Шарль Азнавур - великий співак вірменського походження - народився в Парижі в 1924 р. Його справжнє прізвище ? Азнавурян. Його батьки були вірменськими емігрантами, що переселилися у Францію після геноциду вірменів у 1915 р. Титан світової музики й автор більш ніж 1000 пісень, без музичної освіти, згідно з даними опитування журналу ''Тайм'' був обраний естрадним співаком 20-го століття. Він був нагороджений дипломатичним паспортом Республіки Вірменія і був призначений постійним послом у ЮНЕСКО.

Патрик Фіорі, партнер Есміральди в мюзиклі "Собор Паризької Богоматері", улюблений усіма Фабюс, також вірменського походження. Він народився в Марселі, від матері корсиканки і батька вірмена. Задовго до "Собору Паризької Богоматері" він уже домігся великого успіху, зайнявши престижне 4 місце зі своєю піснею "Мама Корсика" у 1993 р. на Євробаченні.

Арам Хачатурян, найбільший вірменський композитор 20-ого століття. Ним написані мелодії дуже багатьох популярних пісень. Твори Хачатуряна для кіно