Реферат на тему:

Берестологія (вивчення берестяних грамот) як спеціальна історична дисципліна

План

1.Поняття берестології.

2.Берестяні грамоти як історичні джерела.

3.Лінгвістичне вивчення берестяних грамот.

1. Берестологія отримала назву за об’єктом свого вивчення грамотами на бересті, які дослідники отримали в процесі археологічних розкопок.

Вперше термін ”берестологія” використав Д.Ліхачев в 1975р. В резекції на науково-популярну працю В.Ясіна ”Я послал тебе бересту...”. Його утворили зза аналогією з „папірологією” вживається і „кумранологією”. В його спеціальній літературі цей термін вживається досить рідко. Сфера його застосування обмежується в основному науково-популярними виданнями.

Берестяні грамоти були знайдені вперше в 1951р. В результаті археологічних розкопок в Новгороді. На сьогоднішній день відомо більше 700 новгородських грамот, фонд яких щорічно поповнюється новими грамотами . крім Новгороду вони були знайдені в Старій Руссі (23), Смоленську (15), Пскові (4), Вітебську, Мстиславі, Твері, Москві (по1), в Звениграді на Львівщині.

Помірі накопичення новгородські берестяні грамоти видаються у вигляді академічного виданя , що налічує на сьогоднішній день 8 томів „Новгородських грамот на бересті”, знайдених під час розкопок 1951-1983рр. Грамоти публікуються за порядком їх надходження. Такий самий порядок присвоєння кожній із них номеру. Публікація тексту супроводжується перекладом, описом зовнішнього вигляду, точними паспортними даними (назва розкопу, номер будівельного ярусу, номер квадрата, глибина), історичними і філологічними коментарями. Видання новгородських грамот на бересті в різний час здійснювалась за редакцією. А.Ариховського, М. Тихомировва, В.Борковського, В.Ясіна, А. Залізняка.

Датування грамот, знайдених за допомогою регулярних розкопок, досить точне (В межах 25-30 років) завдяки застосуванню дендро-хронологічного методу визнання віку мостових новгородських вулиць.

В Новгороді до ХVII було дуже сиро. Вирішували цю проблему за допомогою мостових: накладали одна на іншу соснові плахи, об’єм яких складав 25-30см. Приблизно через 25 років мостову завалило і клали нову. З Х-XV ст. висота новгородських мостових становила 7 км. Саме це підштовхнуло вчених застосувати відповідні на той час метод дендрології.

Метод дендрології – метод датування за віковими кільцями дерев, що з успіхом був застосований у США. Цьому сприяла велика кількість деяких виключно довголітніх дерев. Дуглосова піхта і жовта сосна ростуть по тисячі років. А вік гігантських каліфорнійських секвої досяг 3250 роки. За зрізами цих дерев були розраховані цикли чергування кліматичних умов США, Америки від 3 тис. років до сьогоднішнього дня . Достатньо було порівняти зріз з будь-якої знайденої при розкопках колоди з такою шкалою, щоб встановити його точну дату.

В наших лісах таких довговічних дерев немає, а шкала складена на американському матеріалі для нас не годиться, адже це зовсім інший район. Саме тому у новгородській експозиції виникла ідея замінити відсутню у нас секвою деревною вуличних мостових. Мостові накладали через кожні 20-25 років, а використовували для них плахи столітніх дерев. Таким чином, вивчаючи зрази колод і порівнюючи їх з кліматичними умовами, спробували встановити їх вік.

За цю трудомістку роботу взялись археолог Борис Калчін і Віктор Вихров. Вони вивчали і порівнювали між собою тисячі добутих при розкопках зразків давніх колод. Спочатку їм вдалося отримати відносну дендрологічну шкалу.

Це значить, шо експедиція встановила взаємне старшинство давніх мостових. З’ясувалося, наприклад, що мостова 7 ярусу була побудована на 14 років раніше мостової 6 ярусу, а мостова 13 ярусу через 13 років після мостової 14 ярусу. Абсолютних даних не було.

Потім вдалося отримати і абсолютні дати. Для цього В. Калчін вивчав колоди які використовувались інколи у фундаментах деяких новгородських храмів, час побудови яких було достеменно відомо з літописів. Ці дані, занявши своє місце в загальній школі, допомогли датувати всі, навіть самі віддалені від них ділянки шкали. Вже на цьому етапі експедиція набула впевненості в повному успіху відтворення дендрологічної шкали, оскільки була можливість перевірити її при допомозі літописів. Ці дані,зайнявши своє місце в загальній школі, допомогли датувати всі, навіть самі віддалені від них ділянки школи. Вже на цьому етапі експедиція набула впевненості в повному успіху відтворення дендрологічної школи, оскільки була можливість перевірити її за допомогою літописів.

В літописах не згадується великі пожежі в цьому регіоні, називалися роки цих пожеж. Проте сліди пожежі збереглися і в землі, деякі мостові виявилися буквально вилизані вогнищем і зруйновані ним настільки, що новгородцям потрібно настилати вулиці заново. Коли дендрологічні дати таких нових мостових порівняли з роками поже3ж, спів падіння виявилося вражаючим.

Після цього робота по складанню дендрологічної школи вступила у завершальну стадію. Довгі роки велися пошуки колод XVI-XVIIIст., які дозволили довести школу до сьогоднішнього дня і перевірити ще раз підрахунки від сучасних дерев. Експедиція шукала нові зразки уже не в землі , а в старовинних будовах. День, коли було створено єдина шкала із всіх ділянок, став днем народження нового методу датування.

Завдяки цій роботі будь-яка знайдена при розкопках колода, що добре збереглася отримує абсолютну дату. Це означало що всі речі, вилучені із датованих прошарків, можуть отримати свою точну дату,коли вони попали в землю:адже найчастіше туди потрапляють речі не нові, а ті, що відслужили свій вік і були викинуті.

На сьогоднішній день найбільш древніми із опублікованих новгородських грамот можна вважати №591 і №593, що відносяться до першої половини ХІст.

Берестяні грамоти є носіями найрізноманітнішої інформації з історії, давньоруського феодального міста, яка перебувала переважно на побутовому рівні. В цьому і полягає особлива цінність. На відміну від інших документів

XI-XVст. Зміст берестяних грамот не відображає політичні