У середньому розрахунку, що були кріпаки одержали по 3,2 дес. землі на ревізьку душу, а мали до «води» по 3,7 десятини;

Але получена земля в дійсності розподілялася усередині селян дуже нерівномірно. Так, по 45-ти губерніях корінної Росії з, кожної сотні ревізьких душ 6 чоловік одержали найнікчемніші менше дес.; 41 чоловік одержали наділи від 1 до 3 десятин; майже стільки ж селян, саме 42— наділи від 3 до 5 десятин і лише 11 людини-наділи більш великі. Отже, майже 9/10 колишніх кріпаків одержали менш 5 дес. на чоловічу душу, а біля половини (47%) навіть менш 3 десятин.

Якби кріпаки могли відразу купити в поміщиків усю землю, відведену їм у наділи, то ця покупка обійшлася б їм набагато дешевше чим викуп наділів на виплат але вартості оброку, у кредит по вартості оброку, дорівняного до доходу з капіталу. По викупу селяни повинні заплатити 807 ми. руб. за 32 міл. 208 тис. дес., т.-е. але 27 руб. за дес. на коло, а але цінам 1854 — 1858 років така кількість землі коштувало 544 міл, руб., чи на 323 міл. руб. менше. Отже, на кожній десятині селяни повинні були при викупі переплачувати в середньому по 17 руб.

Однак, у дійсності, викуп коштувала дорожче там, де звичайно земля коштувала при вільному продажі усього дешевше, саме — у нечорноземній промисловій смузі. Тут ціла землі, відведеної в наділ колишнім кріпаком, була вище, ніж у вільному продажі, на 188 міл. руб., чи па 121°/о- Інакше кажучи, замість того, щоб заплатити 100 руб., селянин при викупі повинний був сплачувати 221 р., майже в 2 із чвертю разу дорожче. Замість 13' руб. за десятину селянин нечорноземної смуги повинний був по викупі платити 28 р. 50 к. Очевидно, це був викуп не землі, а «душ», — права поміщиків на фортечну працю.

Але й у чорноземній смузі, де земля й у вільному продажі набагато дорожче, селяни при викупі переплачували значно. Так, за вирученими цінами 1854—1858 років, за 9 мілрд. 841 тис. дес., отриманих тут у наділ, варто було б заплатити 219 міл. руб., а по викупній вартості вони цінувалися в 342 міл. руб., а 123 міл. руб., чи на 56% дорожче. І тут селянин замість 100 руб. платив 156 руб. Кожна десятина надягла обходилася чорноземному селянину по викупі близько 34 руб., а коштувала близько 21 руб.,—на 13 руб. дешевше.

Усього ближче до вільних цін була викупна оцінка в західних губерніях, де на 10 міл. дес. надягла кріпаки переплачували при викупі тільки 15 міл. руб., чи 8°/о. Отже, усякий раз замість 100 руб. вони платили 108 руб., за десятину землі, що викуповується, обходилася їм у 18 руб. при ціні її в 17 руб.

От які, зрештою, були зміни в земельному положенні поміщиків і їхніх селян, яки спостерігалися після від знищення кріпосного права на узаконених «Положенням 19 лютого 1861 р.» умовах.

1.2 Заробітки, оренда і недоїмки селян

Найбільш докладні і докладні розрахунки роблять земства новгородське, в’ятського і тверського. У Новгородській губернії по зведеннях, зібраним губернською земською управою, одна третина чоловічої робочої сили і 2,3 жіночої, необхідні для домашніх робіт, спрямованих єдино на підтримку господарства, не дають ніякого грошового заробітку; потім ? усієї робочої сили. у губернії добуває засобу цілий рік поза своїми господарствами; крім того, зимою ще 2/3 чоловічої, робочої сили йде на сторонні заробітки. Виручені цими заробітками засобу обчислюються управою в такий спосіб:

1/3 дорослих чоловіків (63.700 чіл.) протягом року 3.184.950 р.

1/2 підлітків і жінок протягом року ...……........ 2.275.850 »

1/5 дорослих чоловіків і 1/2 підлітків зимою ...……228......00 »

від зимової роботи коней .............………………...... 2.165.800 »

Разом—8,855.100 р. Нормальний доход від землі але оцінці дорівнює 2.680,000 р., так що заробіток перевищує його в 3 1/2., разу. З 8,9 міл. р. насамперед потрібно витратити на покупку відсутнього хліба (512.000 чв.) більш 3 міл.; залишається потім 5 міл., з яких потрібно сплатити 3.278.136 р. усяких податків і зборів. Надлишок, що залишається, (2,5 міл.) складе на кожен двір 12 р. 65 к., з яких повинні бути покриті усі витрати селянського господарства: на сіль, плаття, взуття, знаряддя та інше. Податки складають 37% валового заробітку і 56% чистого. (за винятком купленого хліба).

Промисли у Вятської губернії, головним чином, бурлацтво дають населенню небагато більш 3 міл. карбованців, тим часом як усіх податків — державних, земських і мирських сплачують селяни до 7 міл. р., так що ними поглинаються не тільки заробітки, але на 4 міл. повинно бути продане продуктів із землі на шкоду гарному харчуванню і гарному господарству. У доповідях повітових управ є більш докладні розуміння для. окремих повітів. Так, у Вятськом повіті займаються промислами 15.150 людей. і заробляють 160.022 р.; із землі, за винятком продовольства, виходить тільки 1.025.000 р.; разом 1,185.000 р. Податки беруть з цієї суми 554.883 р., т.-е. 47%; залишається па усі витрати, крім хліба, близько 630.000, чи 26 р. у рік на кожен двір з майже шести душ обоего полу. У Нолинском, повіті заробітки дають населенню 368.920р. Платіжі складають 619.772р., із землеробства виручить, за покриттям кормів, 926.000, чистого залишку на всі