Протоколом до пакту було визначено межі просуван-ня німецьких військ у разі їх вторгнення в Польщу, а також сферу обопільних інтересів у Східній Європі. Під-писання секретного додаткового протоколу радянськими керівниками спричинило негативні міжнародні наслідки. Виникало враження, що Сталін і його оточення розрахо-вували на тривалу співпрацю з фашистською Німеччи-ною, на можливість з її допомогою вирішувати проблеми світової політики. Вершиною цього процесу став договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною від 28 вересня 1939 р. та декілька таємних додаткових протоколів до нього, підписаних Молотовим і Ріббентропом. них Німеччина і СРСР зобов'язувались не допускати своїх територіях польської агітації, інформувати про доцільність вжиття для цього певних заходів. Мож-ливо, що ця домовленість стала підставою для знищені навесні 1940 р. у Катині та інших місцях десятків тисяч польських офіцерів і представників інтелігенції. З полі-тичної та правової точки зору радянсько-німецькі домов-леності були оцінені лише в роки «перебудови» в СРСР.

1.2. Політичне положення на початку Другої світової війни

Друга світова війна почалася вторгненням німецьких військ 1 вересня 1939 р. в Польщу. Великобританія та Франція, зіткнувшись з небажанням Гітлера йти на нову змову та побоюючись остаточно втратити авторитет серед народів світу, 3 вересня 1939 р. оголосили війну Німеч-чині. Опір Польщі було зламано за 2 тижні, а її союзни-ки не поспішали з допомогою. На Заході почалася так звана «дивна війна». Це визначення належить французь-кому журналісту. Р. Доржелесу, який так назвав у жов-тні 1939 р. свою кореспонденцію з фронту, де за відсут-ності бойових дій сиділи в добре укріплених спорудах бі-ля р. Рейн на лінії «Мажіно» французькі та англійські війська. Уряди цих країн очікували зіткнення військ Ні-меччини і Радянського Союзу 8.

Усі учасники цієї війни намагались задовольнити насамперед свої інтереси: якщо фашистські країни мали намір силою завоювати «життєвий простір», то інші за-хідні держави прагнули також силою втримати раніше захоплене. Надалі характер Другої світової війни зміню-вався. При цьому політичні цілі з фашистського блоку держав залишались такими ж, а методи і способи веден-ня війни ставали все більш антигуманними і варварськи-ми. Боротьба держав і народів, які протистояли фашист-сько-мілітаристському блоку, набирала справедливого, визвольного характеру. Величезне значення у цьому про-цесі мала боротьба народних мас. Наростання її перетворило Другу світову війну на антифашистську, визвольну, справедливу війну з боку держав антигітле-рівської коаліції.

2. УКРАЇНА В ПЕРШІ РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

2.1. Західні землі України під німецькою та угорською окупацією

Згідно з таємним протоколом до пакту про ненапад між Німеччиною і СРСР, а також договором про дружбу й кордон із таємними додатковими протоколами частина українського населення (приблизно 550 тис. осіб) у Лемківщині й Холмщині опинилася на окупованій німцями території. Генерал-губернатор окупованих Німеччиною польських земель Ганс Франк оголосив спеціальний указ Гітлера, за яким ця територія ставала ні-мецькою колонією з наданням її населенню мінімальних прав. Частина прорадянськи налаштованих жителів перейшла на території, зайняті радянськими військами, а туди з Галичини переселились (при вступі Червоної армії) до 20--30 тис. людей, які не могли змиритися з радянським режимом.

Незадовго до приходу німців з ініціативи ОУН на Лемківщині та Холмщині виникли десятки комітетів самозахисту. Навесні 1940 р. вони створили в Кракові український координаційний комітет (УКК), переймено-ваний потім в УЦК, а його головою обрали відомого громадсько-політичного діяча Володимира Кубійовича. ЦК взяв на себе обов'язки щодо нагляду за хворими, немічними людьми і безпритульними дітьми, організації служили охорони здоров'я, освіти, надання допомоги військо-полоненим, представництва інтересів українців, які працювали в Німеччині. У Кракові було засновано видавництво української преси. Більшість членів ОУН актив-но співпрацювала з УЦК. Після нападу Німеччини на СРСР і окупації Галичини УЦК поширив свою діяльність і на цей регіон. Під час війни ця організація захищала соціально-економічні інтереси українців в генерал-губер-наторстві.

Карпатська Україна перебувала під окупацією Угор-щини, уряд якої так і не виконав обіцянки щодо автоно-мії українських земель. Більше того, він почав тотальний наступ на українофілів: сотні їх було розстріляно, тисячі заарештовано, більше ЗО тис. осіб переселились у Галичи-ну (до окупації її німцями). Були заборонені всі україн-ські організації, в тому числі «Просвіта». Розуміючи, що повну мадяризацію (асиміляцію угорцями) здійснити не вдасться, угорський уряд обрав русофільський варіант. Основними провідниками такої політики стали місцеві діячі — давнішні прихильники будапештського уряду Андрій Бродій і Степан Фенцик.

Єдиним позитивним аспектом шестирічної угорське окупації Закарпаття було те, що вона зберегла край від, нацистської неволі, від спустошення, якого зазнала біліша частина України. Однак вона не зберегла життя понад 100 тис. євреїв краю, більшість з яких загинула в на-цистських таборах смерті.

2.2 Возз'єднання Західної України з Українською РСР

Воєнні дії, що розгорнулися на польській землі, при-голомшили світ. Англійський генштаб вважав, що Поль-ща протримається не менше півроку, але німецькі війсь-ка вже 8 вересня 1939 р. підійшли до Варшави. Основні сили польської армії вже були розбитими, а 15 вересня німці взяли Люблін