РЕФЕРАТ

на тему:

„На що було спрямоване промислове виробництво УРСР у роки довоєнних п’ятирічок”

ПЛАН

1. Утворення УРСР

2. Господарство України в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи

3. Розвиток будівництва у довоєнний період

Використана література.

1. Утворення УРСР

Радянська Україна була одним з Ініціаторів створення СРСР. Делегати VII Всеукраїнського з їзду Рад, який зібрався 10 грудня 1922 року в Харкові, отримавши телеграму 6. І. Леніна: «Вітаю Відкриття Всеукраїнського, з їзду Рад. Одним з важливих: питань, яке доведеться розглянути з'їзду, є питання про об'єднання республік», одностайно підтримали ленінську ідею створення СРСР.

30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з'їзд Рад, що відбувся у Москві, прийняв Декларацію і Союзний договір про створення багатонаціональної держави - Союзу Радянських Соціалістичних Республік на принципах добровільності, повного рівноправ’я, суверенітету й співробітництва.

Створення СРСР стало одним з вирішальних факторів, які забезпечували сприятливі умови для створення суспільства на соціалістичних засадах з метою прискореного соціально-економічного й культурного розвитку, зміцнення оборонного потенціалу країни в умовах капіталістичного оточення. Величезні перспективи відкрилися перед Україною. У результаті здійснення курсу на соціалістичну індустріалізацію, колективізацію сільського господарства і куль-турну революцію, зміцнення багатонаціональної держави на місці колишньої Російської Імперії була створена одна з наймогутніших держав світу. У1937р. СРСР посідав по промисловому виробництву перше місце в Європі І друге в світі після США. (Нагадаємо, що, в 1913 р. Росія за загальним обсягом промислового виробництва посідала 5-е місце в світі після США, Німеччини, Англії, Франції). На цей час глибокі зміни відбулися в економічному, культурному житті країни, соціально-класовій структурі радянського суспільства, економічною основою якого стала суспільна власність на засоби виробництва. Утвердився соціалістичний спосіб виробництва. Однак справі будівництва соціалізму в СРСР багато шкоди завдало те,, що на рубежі 1928-1929 рр. Й. Сталін, його найближче оточення і ті, хто його підтримував, здійснили відхід від ленінської концепції і ленінських принципів будівництва соціа-лістичного суспільства. У країні утвердилась командно-адміністративна система з вольовими методами керівництва, відбулась деформація суспільства. Наслідки цього відомі, і це тема для окремої розмови.

Трудящі Української РСР завдяки допомозі інших союзних республік домоглись величезних успіхів у соціалістичному будівництві. Створювались нові Фабрики й заводи, виникали й розвивались нові галузі промисловості, здійснювався перевод народного господарства на нову технологічну основу. На кінець другої п'ятирічки на ""нових і повністю реконструйованих старих підприємствах випускалося чотири п'ятих всієї промислової продукції.

2. Господарство України в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи

Наприкінці 20-х років у Радянському Союзі завершилася боротьба партійних угруповань, перемогу отримали прихиль-ники командно-адміністративних методів управління господар-ством. Поступово держава почала відроджувати надзвичайні заходи часів "воєнного комунізму". З цією метою наприкінці 1927 р. розпочалась конфіскація хлібних "надлишків", неза-конні обшуки селянських господарств. Восени 1928 р. повсюдно розпочалось застосування надзвичайних заходів до куркулів, а місцями і до середняків. В село з міста було направлено тисячі членів партії для примусового вилучення хліба.

Ціленалравлений наступ на НЕП здійснювався в усіх напрямках. В 1927 році для промислових підприємств було встановле-но державний виробничий план. Наприкінці 1929 року трести втратили господарську самостійність і поступово перетворилися в опосередкований елемент системи управління. В роки першої п'ятирічки вони взагалі припинили своє існування.

На початку 1930-х років відбувається майже повне витіс-нення приватного капіталу із різних секторів економіки. В цей же період були практично анульовані всі іноземні концесії.

В 1930 р. відбулась податкова реформа. Замість 63 різноманітних податків і платежів в бюджет, які регулювали виробничу діяльність підприємств, було введено два основних види: податок з обороту і відрахування з прибутку. Але оскільки підприємства функціонували на основі обов'язкових планових завдань, то податки вже не здійснювали роль регулятора, а всього лиш забезпечували надходження до державної скарбниці. Всі інші види податків стали непотрібними і їх просто ліквідували.

Протягом 1930-1932 років фактично було покінчено з ринковими методами і в кредитній системі. Кредит було замінено централізованим фінансуванням. Було заборонено комерційний кредит між підприємствами, відмінено вексельний обіг. Ліквідовувався довгостроковий кредит для державних підприємств, натомість було введено безповоротне фінансування. Довгострокове кредитування зберігалось тільки для колгоспів, промислової і споживчої кооперації. Самостійні раніше банки були підпорядковані Наркомату фінансів. Банки за своєю суттю уже більше не виступали кредитними закладами, на їх рахунках знаходи-лись лише власні фінансові ресурси державних підприємств і бюджетні асигнування, що призначались для капітальних вкла-день; до того ж, ці ресурси дозволялось використовувати тільки в суворій відповідності з планом.

В зв'язку з ліквідацією кооперативних банків всі операції по короткостроковому кредиту перейшли до Держбанку, який зосередив у своїх руках до 97% всього об'єму короткостроково-го кредитування. Для приватних підприємств, які до того часу залишились, стали недоступним будь-які форми кредитування.

Наприкінці 1930-х років в країні залишилося всього сім банків: Держбанк, Зовнішторгбанк, п'ять банків довгострокових вкла-день (в 1959 р. ці п'ять банків влились в Будбанк і таким чи-ном в СРСР залишилося всього три банки).

Отже, починаючи з 1929 року, в економіці утверджується адміністративна система управління, яка фактично повернула країну до політики "воєнного комунізму", але уже в нових умовах. Директивний плановий розподіл ресурсів і продукції кінець-кінцем витіснив ринкові відносини. Наприкінці пер-шої п'ятирічки повністю сформувалась надцентралізована еко-номіка, яка з незначними модифікаціями проіснувала в СРСР до кінця 1980-х років.

На XV з'їзді більшовистської партії (1927) було затверджено курс на колективізацію сільського господарства. При цьому стверджувалось, що створення колективних господарств повинно стати справою самих селян. Але вже влітку 1929 р. колективізація