Висновок

Легітимність в сучасному суспільстві має дуже важливу роль, без неї існування сучасного цивілізованого суспільства майже неможливе. Легітимність в сучасному суспільстві залежить, насамперед від розумних суджень людей, однак може визначатися й ірраціональними моментами: традиціями, звичаями, почуттями, засобами впливу, психологією людей. Однак які б не були імпульси, що ведуть до легітимності або відмови від неї, в сучасних умовах не харизма та традиції, а раціональні судження людей грають основну роль в легітимності державної влади. Діяльність держави заради демократії, прав людини, соціальної справедливості, суспільного прогресу, матеріального та духовного розвитку країни, її участі в міжнародних справах, проведення політики миру та дружби народів – це ті основні умови, які забезпечують легітимність державної влади в країні та в уявленнях світового суспільства.

Отже, легітимність є однією з передумов формування громадянської нації. Легітимність створює підґрунтя для об’єднання громадян навколо політичних цілей і цінностей, сприяє формуванню політичної спільноти у межах суспільства. Якщо з суб'єктивних чи об'єктивних причин влада (а отже й молода незалежна держава) має низький рівень легітимності, то марно сподіватися на подолання фрагментарності, етнічної, культурної та регіональної поділеності суспільства й на формування у його межах політичної нації. А національна консолідація на громадянській основі значно зміцнила б підстави легітимності.

Отже, процеси легітимації влади і загальнонаціональної консолідації повинні йти паралельно. Крім того, легітимність є індикатором уже досягнутого ступеня сформованості громадян-ської нації. Значний рівень довіри до влади, визнання її правочинності переважною більшістю населення, завжди є наслідком подолання відчуженості суспільних груп і структур, проявом певного рівня міжетнічної, культурної, міжрегіональної консолідації.

Використана література

1. Болл Т. Влада. - Поліс, 1993, №5.

2. Демидов В.І. Ціннісні виміри влади. – Поліс, 1996, №3.

3. Зеркін Д.П. Основи політології. -  Р.-н-Д., 1996.

4. Енциклопедичний словник «Політологія» за ред. Авер`янова Ю.І. – М., 1993. – С. 151-153.

5. Краснов Б.І. Теорія влади та владних відносин. - Соціально-політичний журнал, 1994, №6.

6. Мухаєв Р.Т. Основи политології. - М., 1996.

7. Політологія. Курс лекцій за ред. Марченко М.Н. – видання 3 – М., 2000.— С. 608.

8. Скиба В.Й., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології - К., 1996. – С. 608-618.

9. Соловьйов А. І. Політологія: політична теорія, політичні технології. – М., 2000. — С. 559.

10. Халіпов В.Ф. Вступ в науку про владу. - М., 1996. - С. 382