„Нехай вічна буде слава,

же през шаблі маєм права!"

(Гетьман Іван Мазепа)

Боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу— як передумову і єдине забезпечення волі, творчої пра-ці та свобідного росту всієї української нації і кожної української людини зокрема — це зміст змагань всіх по-колінь українського народу від найдавніших часів його історії. Само-собою, що форми тієї боротьби бували різні, відповідно до даної ситуації. В часах нашої державності — це була боротьба в її обороні перед ворожою агресією в формі відвертої війни з імперіалістичними сусідами; в часах національного поневолення — це була боротьба за відновлення української державності в формі полі-тичних і революційних дій, чи таж у формі всенаціональних збройних повстань.

Так мусило бути й тепер, коли зовсім нову політично-правну ситуацію на українських землях створи-ла німецько-большевицька війна: український нарід му-сив виступити збройне проти обох окупантів, як зовсім самостійний чинник і як єдиноправний властитель укра-їнських земель, якщо мала бути збережена славна тради-ція, геройської збройної боротьби за свої права, — оця основа незнищимості нашої нації, та чистота великої ідеї — боротьби за суверенні права української нації проти кожного окупанта, який допче ці права. Згляд на жертви, які треба було скласти у цій титанській боротьбі на два фронти — проти Німеччини і проти Москви, — ні безвиглядність ефективно-позитивного закінчення цієї бо-ротьби вже в даній ситуації, не могли мати значення, бо ж ішло не про долю одного покоління в даний мент, а про конечне звено, яке мусить лучити славне минуле з великим майбутнім; про гідну політично-моральну поста-ву українського народу в аспекті минулого, сучасного і майбутнього.

Зрозумів хвилину і її наказ весь український на-род, І тому, своєю поставою в час другої світової війни і в роках після неї, він створив одну з найсвітліших сторі-нок своєї історії.

Українська Повстанська Армія постала, як це стверджує офіційно Головне Командування УПА у своїй заяві з 25. вересня 1947 р., „з бойових груп ОУН (керованої С. Бандерою) в 1942 р. в умовах завзятої боротьби укра-їнського народу проти гітлерівських загарбників». Та свій несподівано скорий і могутній ріст завдячує УПА тому фактові, що унапрямлюючо-формуюча ініціатива ОУН зустрілася з народною стихією, яка пливла в тому са-мому напрямі — в напрямі збройного спротиву обом оку-пантам України. Ця стихія була так сильна, що керівни-цтво ОУН під її тиском зрезиґнувало "зі свого первісного плану одностайного виступу повстанських збройних сил в той сам момент на всіх теренах України і погодилась на створення відділів УПА відповідно до політичного й пси-хологічного стану кожного терену зокрема. Немає най-меншого сумніву, що при тодішньому політично-психо-логічному наставленні українських мас повстанські зброй-ні загони були б появилися й без ініціативи ОУН, тільки що тоді, не маючи унапрямлюючого політично й органі-заційного центру, вони були б виявлялись у такій же фор-мі, як 1917-23 рр., у формі дій самостійних отамансь-ких загонів. Завдяки ОУН народна стихія влилась політично й організаційно у величаві форми одностайної Укра-їнської Повстанської Армії з виразним політичним облич-чям, під одним командуванням і одним політичним ке-рівництвом.

Перший відділ Української Повстанської Армії зорга-нізував, як відомо, уродженець Полісся Остап (Сергій Качинський) з поліщуків, на Поліссі. На перший погляд Це виглядає курйозом, бо ж Полісся це одна з найбільш віддалених від центрів українського самостійницького ру-ху та найбільш гноблених окупантом частин Західньої України.

Подібні як на Поліссі боєві настрої панували й на Во-лині і тому в скорому часі й ціла Волинь вкривається ме-режею повстанських загонів УПА.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА Українська Повстанська Армія стала дуже скоро всенаціональною армією, єднаючи під своїми прапорами симпатиків різних партійно-політичних концепцій. Все ж та-ки, виростаючи з боєвих відділів революційної ОУН (Революційну ОУН названо тоді ОУН-СД, — «Організацією Українських Націоналістів — Самостійників Державників», для відрізнений і протиставлення ОУН полк. Мельника, яка в тодіш-ній політичній ситуації відмовилась від ведення самостійної ук-раїнської політики і не наголошувала важливості питання укра-їнської держави.), УПА, головно в початках, була організаційно тісно по-в'язана зі структурою ОУН. Ця пов'язаність не перерива-лась ніколи, а з моментом повороту більшовиків на укра-їнські землі вона знов скріпилась з причин, про які гово-ритимемо окремо. Тому керівні становища в УПА зай-мають звичайно провідні члени ОУН на відповідних по-стах.

Основним завданням УПА була оборона українського населення. В зв'язку з цим майже кожний відділ УПА був зв'язаний з певною територією. А тому і в основу організаційної побудови УПА ліг принцип територіальності

Ціла УПА поділяється на чотири групи: 1. УПА-Північ, Що її терен дії обіймає Волинь і Полісся; 2. УПА-Захід, з тереном дій: Галичини, Буковини, Закарпаття і Закерзоння; 3. УПА-Південь на терені областей: Кам'янець-Подільської, Житомирської, Вінницької і південної час-тини Київської; 4. УПА-Схід, на теренах північної смуги Житомирської області, північної частини Київської області і на терені Чернігівської області.

Кожна із груп поділяється на Воєнні Округи (ВО), а Воєнні Округи, у свою чергу на Тактичні Відтинки.

ПІД ОДНИМ ПОЛІТИЧНИМ ПРОВОДОМ Українська Повстанська Армія стала вже в перших місяцях свого існування загальнонаціональною армією, збройним раменем всього українського народу. Свою бо-ротьбу провадила вона за інтереси цілої української на-ції. В скорому часі опанувала вона великі простори Ук-раїни, стаючи у висліді цього перед конечністю приймати на себе теж завдання політичного й адміністративногоо характеру, що виходили далеко поза рамки військових дій. Наближення кінця війни гітлерівської Німеччини з більшовицькою Москвою створювали