З'їзд оголосив Центральну Раду поза законом, а всі її пос-танови й розпорядження -недійсними, прийняв рішення про встановлення федеративно-го зв’язку Радянської України з Російською Радянською респуб-лікою. Український народ вперше в історії знайшов народну державність. Створення Україн-ської Радянської Республіки зустріло загальне схвалення в Радянській Росії, В. І. Леніна.

У практиці відносин між РРФСР і УСРР вперше був втілений у життя новий тип відносин між радянськими республіками - об єднання в соціалістичній федерації за при-нципами рівноправ’я націй, братської співдружності в інтере-сах спільної боротьби.

Після 1-го Всеукраїнського з'їзду Рад співвідношення сил змінилося на користь революційних. 27 грудня 1917 р. робітники і солдати Катериносла-ва піднялись на збройне повстання й встановили Радянську владу. 14 січня 1918 р. вона була проголошена в Одесі, а 26 січня - у Києві, після визволення міста від гайдамаків.

30 січня 1918 .о. Радянський уряд України переїхав з Харкова до Києва. А у лютому Радянська влада запанувала майже на всій території України, центральна Рада зазнала військової й політичної поразки.

Співробітництво і взаємодопомога братських радянських республік допомогли відстояти у вогні громадянської війни заво-ювання Жовтня. Робітники, солда-ти, селяни підтримали більшовиків, котрі зуміли виграти громадянську війну, хоча білі армії в її ході спиралися на допомогу 14-тиіиоземних держав.

Переможне закінчення грома-дянської війни, розгром Іноземних інтервентів створили умови для переходу до мирного соціа-лістичного будівництва.

Інтереси соціалістичного будівництва настійно вимагали об єднання всіх ресурсів радянсь-ких республік - і всі вони тісніше згуртовувались навколо РРФСР.

Радянська Україна була од-ним з Ініціаторів створення СРСР. Делегати VII Всеукраїнського з їзду Рад, який зібрався 10 груд-ня 1922 року в Харкові, отримав-ши телеграму 6. І. Леніна: «Вітаю Відкриття Всеукраїнського, з їзду Рад. Одним з важливих: питань, яке доведеться розглянути з'їзду, є питання про об'єднання республік», одностайно підтри-мали ленінську ідею створення СРСР.

30 грудня 1922 р. І Всесоюз-ний з'їзд Рад, що відбувся у Москві, прийняв Декларацію і Со-юзний договір про створення багатонаціональної держави - Союзу Радянських Соціалістичних Республік на принципах добро-вільності, повного рівноправ’я, суверенітету й співробітництва.

Створення СРСР стало одним з вирішальних факторів, які за-безпечували сприятливі умови для створення суспільства на соціалістичних засадах з метою прискореного соціально-економічного й культурного ро-звитку, зміцнення оборонного потенціалу країни в умовах капіталістичного оточення. Вели-чезні перспективи відкрилися пе-ред Україною. У результаті здійснення курсу на соціалістичну індустріалізацію, колективізацію сільського господарства і куль-турну революцію, зміцнення багатонаціональної держави на місці колишньої Російської Імперії була створена одна з наймогутніших держав світу. У1937р. СРСР посідав по промисловому виробництву перше місце в Європі І друге в світі після США. (Нагадаємо, що, в 1913 р. Росія за загальним обсягом промислового виробництва посідала 5-е місце в світі після США, Німеччини, Англії, Франції). На цей час глибокі зміни відбулися в економічному, культурному житті країни, соціально-класовій струк-турі радянського суспільства, економічною основою якого ста-ла суспільна власність на засоби виробництва. Утвердився соціа-лістичний спосіб виробництва. Однак справі будівництва соціалізму в СРСР багато шкоди завдало те,, що на рубежі 1928-1929 рр. Й. Сталін, його на-йближче оточення і ті, хто його підтримував, здійснили відхід від ленінської концепції і ленінських принципів будівництва соціа-лістичного суспільства. У країні утвердилась командно-адміні-стративна система з вольовими методами керівництва, відбулась деформація суспільства. Наслідки цього відомі, і це тема для окре-мої розмови.

Трудящі Української РСР за-вдяки допомозі інших союзних республік домоглись величезних успіхів у соціалістичному будівництві. Створювались нові Фабрики й заводи, виникали й розвивались нові галузі промис-ловості, здійснювався перевод народного господарства на нову технологічну основу. На кінець другої п'ятирічки на ""нових і повністю реконструйованих ста-рих підприємствах випускалося чотири п'ятих всієї промислової продукції.

Як і будь-які революційні пе-ретворення, в гострій боротьбі проходила в Україні колекти-візація сільського господарства. У 1927 р. був взятий курс на даль-ший розвиток усіх форм коопе-рації, що відповідало потребам радянського суспільства, інтере-сам робітничого класу і трудово-го селянства. Передбачався пос-туповий перехід до колективної обробки землі. Однак у 1929 р. керівництво партії і держави на чолі Й. Сталіним відкидають цей курс, що приводить до ви-никнення труднощів, перегинів, помилок у колгоспному будівництві і в Україні. Автор повністю погоджується, з тією критикою цих помилок і зловживань, яка була на сторінках дру-кованих органів. Разом з тим слід сказати, що завдяки конкретній роботі зі зміцнення колгоспів, підвищення їх ефективності було створено потужну матеріально-технічну базу колгоспного ладу. Досить сказати, що в 1940 р. на озброєнні колгоспів, радгоспів, МТС було близько 100 тисяч тракторів, більше 33тїїсяч-комбайнів, майже 35 тисяч ватажних автомашин.

У ході здійснення культурної революції необхідно було ліквідувати неписьменність, яка складала в Україні високий відсоток, особливо у сільській місцевості. На кінець другої п'ятирічки неписьменність в Україні практично була ліквідована, у вузах навчалось більше 100 тисяч студентів, відкривались нові школи, клуби, бібліотеки, працювало більше 200 науково-дослідницьких установ.

Література

1.    Большевистские организации Украины в период подготовки и проведения Великой Октябрьской революции (март – ноябрь 1917г): Сб. док. и матер. – К.: Госполитиздат, 1957.

Ветров Р.И., Черненко А.М. Октябрьская революция и банкротство эсеров на Украине. – Д.: Изд-во ДГУ, 1983.

Гусев К.В. Тактика партии большевиков по отношению к эсерам