Українська Повстанська Армія та її медслужба

Друга світова війна принесла Україні заміну одного поневолення іншим. Український народ був змушений стати на захист і створити для відсічі усім і всяким поневолювачам власну збройну силу. Таким тереном, де народилась УПА, її перші відділи, стали Волинь і Полісся, в якому гітлерівці, провокуючи польське населення, повели особливо нещадну політику. Тому українське населення почало створювати самооборонні відділи, які мали в собі певну кількість підрозділів — служб. Зокрема широкого розповсюдження здобули такі служби як поштова, інформаційна, політична, медична і тд.

Боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу— як передумову і єдине забезпечення волі, творчої пра-ці та свобідного росту всієї української нації і кожної української людини зокрема — це зміст змагань всіх по-колінь українського народу від найдавніших часів його історії. Само-собою, що форми тієї боротьби бували різні, відповідно до даної ситуації. В часах нашої державності — це була боротьба в її обороні перед ворожою агресією в формі відвертої війни з імперіалістичними сусідами; в часах національного поневолення — це була боротьба за відновлення української державності в формі полі-тичних і революційних дій, чи таж у формі всенаціональних збройних повстань.

Початки "Повстанської Січі" - Української Повстанської Армії сягають ще 1933 року. Саме тоді Тарас Бульба-Боровець, як прихильник екзильного уряду Української Народної Республіки, намагався створити Українське Національне Відродження (УНВ). Діяв він поза ОУН, а незабаром був виселений поляками з Полісся в 1937 році в глибену Польщі, а в 1939 року перебував на Холмщині.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА Українська Повстанська Армія стала дуже скоро всенаціональною армією, єднаючи під своїми прапорами симпатиків різних партійно-політичних концепцій. Все ж та-ки, виростаючи з боєвих відділів революційної ОУН (Революційну ОУН названо тоді ОУН-СД, — «Організацією Українських Націоналістів — Самостійників Державників», для відрізнений і протиставлення ОУН полк. Мельника, яка в тодіш-ній політичній ситуації відмовилась від ведення самостійної ук-раїнської політики і не наголошувала важливості питання укра-їнської держави.), УПА, головно в початках, була організаційно тісно по-в'язана зі структурою ОУН. Ця пов'язаність не перерива-лась ніколи, а з моментом повороту більшовиків на укра-їнські землі вона знов скріпилась з причин, про які гово-ритимемо окремо. Тому керівні становища в УПА зай-мають звичайно провідні члени ОУН на відповідних по-стах.

Основним завданням УПА була оборона українського населення. В зв'язку з цим майже кожний відділ УПА був зв'язаний з певною територією. А тому і в основу організаційної побудови УПА ліг принцип територіальності

Ціла УПА поділяється на чотири групи: 1. УПА-Північ, Що її терен дії обіймає Волинь і Полісся; 2. УПА-Захід, з тереном дій: Галичини, Буковини, Закарпаття і Закерзоння; 3. УПА-Південь на терені областей: Кам'янець-Подільської, Житомирської, Вінницької і південної час-тини Київської; 4. УПА-Схід, на теренах північної смуги Житомирської області, північної частини Київської області і на терені Чернігівської області.

За погодженням з президентом УНР в екзилі А. Лівицьким, генералом В. Сальським, колишнім військовим міністром УНР, в серпні 1940 року переходить радянський кордон і створює на Поліссі територіальні "січі", "Поліське лозове козацтво". З початком німецько-радянської війни проти коричневих і червоних повела боротьбу створена Т. Бульбою-Боровцем одна міцна формація - "Поліська Січ", що нараховувала декілька тисяч вояків, на Волинському Поліссі, півночі Рівненщини.

Що стосується ОУН, то ще в 1936 - 1937 рр. з ініціативи її військової реферантури під орудою Василя Сидора створювалися бойові відділи та спеціальні допоміжні підрозділи під назваю "Вовки", які вели активну партизанську війну проти польських окупантів. Певні автори саме їх вважають попередниками УПА.

Військові об'єднання Т. Бульби-Боровця отримують спільну назву - Українська Національна Революційна Армія (УНРА). В народі їх називали бульбівцями або бульбашами.

На Поліссі та Волині восени 1942 року під егідою ОУН бандерівського напряму створюються загони, які приймають назву УПА. В жовтні 1942 р. було сформовано на Поліссі перший відділ УПА. Її організаторами були провідні члени ОУН, уродженці Рівенщини Р. Волошин, Я. Бусел, Д. Клячківський. Створив уже згадуваний перший відділ Сергій Качинський (псевдо - Остап).

Першим командиром УПА був Д. Клячківський (псевдо - Клим Савур), начальником штабу - Л. Ступницький (Гончаренко). Оперативним відділом керував М. Омелюсік. Командування УПА розміщувалось в Костопольському районі.

Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії.

Як і кожна регулярна армія , УПА також планувало створити свої підрозділи, інформаційний, медичний, зв’язковий і тд. Її сила полягала в тому, що вона спиралася на розгалужену мережу Організації Українських Націоналістів. Остання ж користувалася незаперечною підтримкою в населення.

Необхідно зазначити те що в рядах УПА дуже велику роль приділяли преш за все фізичному вихованню, та санітарно –гігієнічним нормам, нормам моралі.

Значною силою УПА була її медична платформа. Вона включала завдання підтримання фізично-здорового генофонду організації, своєчасне попередження та негайне усунення щвидковиникаючих проблем.

Тогочасна ситуація розцінювалась як надважка, оскільки великої кількості кваліфікованих медичних працівників була відсутньою. Медичний досвід передавався від “вчених людей” до звичайних “простих” рядових свідомих людей, які також прагнули зробити свій внесок в боротьбу проти поневолювачів. Бойові дії тривали повсякчас, і траплялись випадки коли поранених необхідно було рятувати на місці “гарячих подій” – місця битв.

Зокрема необхідно відмітити умови праці медичного персоналу. Із сучасної точки зору ці умови можна прирівняти до таких як надто важкі. Просто неможливо не зазначити той значний вклад працівників медичного штату які на власний страх і ризик, неодноразово