Також дуже відчутним був тогочасний брак медичних засобів, який гостро відчувався в складних боях, адже важкі бої завжди супроводжувались важкими втратами як із сторони воїнів УПА так із іншої.

Складовою частиною будь-якого батальйону складав як правило один працівник медичної служби, який мав бути досить оперативним і нелякатсь важких бойових дій.

Як правило медичний шпиталь розташовувався в одному із основних бункерів, в якому працювали тогочасні першокласні спеціалісти. Їхня праця дуже високо оцінювалась командирами ОУН-УПА. Робочий час був ненормований, - кількість важких поранених була великою, а кількість працівників по відношенню до кількості постраждалих в бойових діях – мізерною.

Медичний працівник користувався пошаною серед своїх побратимів – воїнів УПА. Шану мед працівники отримували за значний вклад в тогочасне життя своєї дивізії.

Необхідно, насамперед, відмітити прагнення працівників медслужби, що незникали, та продовжувати пошуки нових можливостей боротьби із хворобами, боротьби за продовження один раз і без заміни дарованого їм життя.

Медичним працівникам потрібно було із однаковим успіхом бути фізіологами, терапевтами, хірургами, анатомами. Медичний працівник був змушений лише по зовнішніх ознаках розгадувати хворобу, сподіваючись тільки на свої органи почуттів.

Водночас силою УПА була також її політична платформа. Вона включала завдання виборення самостійності України, боротьби за громадянські права, за демократію, за рівноправність національних меншин, співпрацю з усіма поневоленими народами проти нацизму та більшовизму.

В свою чергу це призвело до того, що нерідко українськи боївки виступали проти польського населення, польських боївок. У цих кривавих українсько-польских сутичках і репресіях непоодиноко брали участь й загони УПА. Водночас гітлерівці майстерно провакували такі сутички, бо мали інтерес до знекровлення всіх сторін.

В 1943 р. при УПА були створені загони узбеків, азербайджанців, грузинів, татар та інших, що складалися с колишніх німецьких військовополонених або мобілізованих гітлерівцями для допоміжної служби.

Утворення УПА збентежило не тільки Берлін, який вимагав Е.Коха негайно покінчити з повстанським рухом, а й Москву. За вказівками Сталіна у січні 1943 р. було розроблено план передислокації українських загонів з Росії та Білорусії в Україну, перед якими було поставлене завдання у ході рейдів на захід розгромити частини УПА. У сітуації, коли боротьбу доводилось вести на два фронти, командування УПА і провід ОУН уживає заходів для об'єднання трьох українських військово-повстанських формувань, що діяли на Волині та в Поліссі.

Ще влітку 1941 р. на Волині діяв великій загін під командуванням Максима Боровця, який оголосив себе головним отаманом України. З початку бульбівці нападали лише на частини Червоної армії, а щодо німців дотримувались нейтралітету. У 1942 р. під загрозою репресій М. Боровець вивів своє військо в глибину кременських лісів.

Після арештів і розстрілів діячів ОУН ставлення українських націоналістів до німців змінилося. Навесні А. Мельник створює підпільну мережу своєї організації з антинімецьким характером. Невдовзі ці загони приєднались до М. Боровця.

В 1943 р. відбулися переговори представників трьох українських військових формувань про об'єднання, але досягти згоди не вдалося. Підроздили УПА 18 серпня силоміць роззброїли і приєднали до себе загони Боровця то Мельника. Численість повстанців зросла до 20 тис.. Усе це створило умови до активних дій.

Висновок

З перших днів зародження УПА її діяльність мала не регіональний, а всеукраїнський характер, що випливає насамперед з політичної програми боротьби за відновлення самостійної України. Ця мета поєднала у рядах армії, крім членів ОУН, вояків колишньої УНР, бійців і командирів Червоної армії.

Під впливом ідеології УПА та особисто її командоючого Р.Шухевича докірно змінилася державотворча концепція ОУН. ІІІ Надзвичайний Великій Збір українських націоналістів, який відбувся у серпні 1943 р., своїми постановами затвердив процес демократизації ОУН, та проголосив, що УПА не армія партії, а всеукраїнські збройні сили із повною її структурою.

Використана література: