є 6 ковалів, 3 слюсарі, 5 мечників, 2 пекарі, 3 столярі, 10 кравців, 1 маляр і 1 золотар; в парохії св. Фе-дора – 1 слюсар, 2 теслі, 1 столяр, 7 кравців, 6 гарбарів; в парохії Воскресіння – 1 токар, 1 кравець, 1 ткач; в парохії св. Параскеви – 1 золотар, 2 ковалі, 1 слюсар, 1 мечник, 5 пекарів, 2 ткачі, 1 боднар, 2 теслі, 3 кравці. У великім числі жили в цих сторонах шевці-українці. В 1618 р. було їх тут 40 самих лише добрих май-стрів. Поляки з міста не хотіли прийняти їх до цеху. Але наші передміщани порадили собі, зорганізували свій цех під опікою львівсько-го старости, який ішов їм на руку, і відкрили свої шевські «ятки» перед Краківською брамою. Українська шевська організація стала такою небезпечною для шевців-поляків, що вони мусили просити українців про згоду. В 1641 р. складено угоду. Українці вступили до міського цеху на рівних правах з поляками – один цехмістер був з українців, один з поляків, цехова складка йшла на половину між обі сторони. Іншим ремеслам так не щастило. Цехи з міста не раз переслідували їх і карали гостро за те, що без цехового дозволу вели своє ремесло.
Вид центральної частини Львова
ВИСОКИЙ ЗАМОК
Княжі укріплення - Польський замок.- Облога й здобут-тя замку 1648 р. - Могила Люблінської унії. - Нові спо-гади
Княжа гора, на якій були головні укріплення княжого Львова, це найдальше на захід висунена частина узгір'їв, що підносяться над містом. По східній стороні Княжої гори був глибокий яр; далі за яром підносилася друга гора, вища від тамтої і значно ширша. Давньої назви її не знаємо, в XVI ст. звали її горою «Бідель», потім Замковою, бо на ній був замок за польських часів. Тепер побіч руїн замку стоїть на ній могила Люблінської унії.
За княжих часів на цій горі стояли якісь укріплення, може «стовп», оборонна вежа. В 1870-х pp. відкопано фундаменти польсь-кого замку й під ними відкрито верству вугілля й попелу, а під нею спорохнявілі залишки дубової підвалини; знайдено також че-репи, крем'яні вістря й посуд з недопаленими кістками. Ці під-валини – може, останок укріплень з княжих часів. На жаль, їх не досліджувано в той час, і вони пропали безслідно.
Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома при-чинами: перша – з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга – Ка-зимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого поло-ження і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низь-ким (де тепер Скарбківський театр).
Доїзд до замку ішов стрімкою доріжкою, що починалася від те-перішньої вул. Синявських і йшла під теперішній копець, нині нема з неї майже сліду. На місці, де є домик сторожа під копцем, була перша замкова брама; це була чотирикутна будова, вкрита дахом, з подвійними воротами, дубовими, окованими залізними скоблями. Перед брамою був звідний міст, що вів через рів. За брамою був менший пригородок, подвір'я для в'їзду, завдовжки 40 м, обведене муром; з цього муру невелика частина залишилася й вка-зує, як виглядали тодішні укріплення. Направо через другу браму, сильно укріплену, ішов перехід до великого пригородка.
Він був заввишки 120 м, завширшки 23 м. Тут були склади дерева, сіна, соломи й тут тримали худобу. Пригородок був оточений з трьох сторін мурами, з четвертої, східної, лучив зменшим пригородком, також з мурами. При вступі до цього пригородка був рів зі звідним мостом, за ним великий житловий будинок із сіньми до переїзду. У цім будинку в партері були дві комори на запаси збіжжя, муки, хліба, соленого м'яса та інших харчів, під ними глибокі пивни-ці, почасти ковані у скалі. Дерев'яні сходи вели
План Високого Замку. – А – пригородок, В – більше подвір'я, С – мешкальна бу-дова, D – менше подвір'я; а – надвірна в'їзна брама, b –внутрішня брама, с – во-рога, d – башти, е – шля-хетська вежа, f – вежа «дра-бів», g – мешкання бурграфа, h – дім «драбів»,
і – кухня і пекарня, j– криниця.
на перший і другий поверхи; тут були також комори для зброї і кімнати, що служили в'язницею за легші провини, в одній кімнатці була капличка. Внутрішня обстанова складалася з простих широких лав при сті-нах. На кожнім поверсі вздовж будинку ішов дерев'яний ґанок для сторожі. Серед пригородка стояли три домики: один для бургграфа, управителя замку, другий для «драбів», тобто сторожі, третій – «чорний» – з кухнею і пекарнею. Посередині була глибока крини-ця, кована у скалі, з котрої тягли воду відрами колом на ланцюгах; але ця криниця опісля завалилася, й воду треба було довозити з долу. Мури обох пригородків мали стрільниці для стрільби. На рогах і в деяких інших місцях були башти або вежі на три й чотири поверхи. Всіх веж було шість. Вежі служили і для оборони, і в'язницями для «своєвільних людей». Від сходу одна вежа звалася «шляхетська», де