Він характерезувався тісними культурними та економічними звязками як із материковою Грецією , так і з навколишніми племенами , що зумовлювалося відносною стабільностю загальноісторичного розвитку . В матеріальному і духовному житті колоністів домінували еллінські традиції . Саме в цей цас створюється Баспорське царство.

На архаїчному етапі першого періоду (друга половина 7 - початок 5 ст.до н.е ) на Півдні нинішньої України відбувається становлення держав, розпочинаються їхні активні контакти з грецькими містами Східного Причорномор'я , закрема Іонії . Типовою є землянкова житлова забудова більшості північнопричорноморських полісів , хоча вже у 6 ст.до н.е. у найбільших з них будуються храми формуються комплекси агори (площа , навколо якої розміщувалися адміністративні , громадські будівлі , крамниці , культові майдани , вівтарі) . Зароджуються ремесла , промисли ,розвивається торгівля , виникає монетна справа . В чей час започатковуються в цілому мирні контакти грецьких переселенців із навколишніми племенами кочовиків.

На другому – класичному етапі першого періоду (початок 5 - друга третина 4 ст.до н.е.) розпочинається поступовий розквіт держав . В цей час значно поширюються контакти з кочовниками та племенами Лісостепу . Особливо тісні зв'язки з варварським населенням мав Боспор.

Наприкінці другої третини 6 ст в розвитку античних північнопричорноморських держав спостерігається недовгочасна криза . Відтоді починається останній етап еллінського періоду – елліністичний , який спочатку позначається максимальним економічним розвитком , піднесенням сільського господарства , ремесел , торгівлі , культури в цілому.

Проте вже з другої половини 3 ст.до н.е.поступово назріває криза.

Агресія скіфів у Західному Криму , пересування варварських племен у Нижньому Побужжі та Подніпров'ї призводить до занепаду сільської округи античних міст.

Другий великий період історії античних держав Північнього причорномор'я – римський (середина 1 ст. до н.е. - 70 роки 4 ст.н.е.)–характеризується передусім входженням Тіри , Ольвії , Херсонеса , до складу римської провінції – Нижньої Мезії . Цей період позначався нестабільністю воєнно-політичної ситуації , певною варваризацією населення , натуралізацією господарства , частковою переорієнтацією культурно-економічних зв'язків . Держави Північного Причорномор'я стали для римської імперії своєрідним бар'єром перед натиском кочових племен на її східні кордони , що проходили по Дунаю . Спостерігається деяке економічне піднесення Тіри , Херсонеса , Баспору , їхня культура потроху нормалізується .

У другому періоді оснування античних північнопричорноморських міст і їхніх округ можна виділити три основні етапи .

Перший розпочинається в середині 1 ст. до н.е. , коли політика цих міст поступово переорієнтовувалася на Рим.

Другий етап охоплює час від середини 2 по середину 3 ст. до н.е. , коли в Тірі , Ольвії , Херсонесі , Хараксі розміщуються постійні загони римських війск , а самі ці міста підпорядковуються Нижній Мезії . В певній політичній залежності від Риму перебуває й Боспор . В умовах відносної воєнно- політичної стабільності економіка північнопричорноморських держав досягає найвищого розвитку .

Третій - останній етап - розпочинається з 2 половини 3ст. н.е., коли з метою захисту кордонів римської імперії від готів , гарнізони римських військ були виведені з Північного Причорномор'я в Подунав'я . Навали кочовиків , зокрема готів , фактично знищили сільські округи . Майже всі античні держави остаточно припинили своє існування в 70-х роках 4 ст. під ударами гунів . Вижили тільки Херсонес і Пантікапей , які згодом увійшли до складу Візантійської імперії .

Державно-політичний устрій .

Північнопричорноморські поліси були рабовласницькими демократичними або аристократичними республіками , де раби , жінки та іноземці не мали прав громадянства . Найвищими органами законодавчої влади були народні збори ( "народ ") і рада . Народні збори , в яких брали участь усі повноправні громадяни , вирішували питання зовнішньої політики , оборони , грошового обігу , забезпечення населення продовольством , надання привілегій купцям . Виконавча влада складалася з різних колегій - магістратур або окремих службових осіб - магістратів . Існували спеціальні колегії , котрі займалися виключно фінансовими або військовими справами (колегія стратегів) , торгівлею (колегія аграномів) , благоустрою міста (колегія астиномів) та інші . Діяли судові установи , що складалися з кількох відділів.У судочинстві брали участь судді , свідки , обвинувачі.

З часом у державно-політичному житті відбувалися зміни .Так , поліси Боспору Кіммерійського в 480 році до н.е. об'єдналися під владою Археанактидів у єдине Боспорське царство , хоча й після цього залишились практично самостійними в своїх внутрішніх справах.

Античні міста -держави Північного Причорноморя

Ніконій.

Назва міста походить , можливо , від імені ойкіста . Розташовувалося воно на лівому березі Дністровського лиману , поблизу сучасного с.Роксолани . Заснований переселенцями з Іонії в останній третині 6 ст до н.е. , Ніконій являв собою невеликий поліс що складався із власне міста і близько десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою . Основу економіки становило землеробство . На відміну від Тіри власної монетної чеканки не мав . В 1-6 ст.до н.е. основним платіжним засобом на внутрішньому ринку Ніконія були істрійські мідні литі монети . Але можливо , що в 5 ст .до н.е. Ніконій вже випускав власну литу монету із зображенням сови . Підтримував торгівельні звязки з містами Іонії , Антіки , острівною Грецією , з Істрією , Ольвією . В 6 - першій половині 5 ст. до н.е забудовувався землянковими