1 жовтня 1653р. скликав цар Земський собор та питав поради, що робити з пропозицією Хмельницького? Було ухвалено рішення прийняти Україну під протекторат Москви, а з Польщею вчинити війну. В січні 1654р. Україна перейшла під царську руку. Фактично це був воєнний договір про допомогу. Польща за гроші заключила договір з татарами. Козаки почали тіснити поляків: забрали південну Литву, Могилів, Мінськ, Ковно. Та ще шведський король постановивши приятельський договір з Хмельницький, напав на Польщу з північної сторони, і Познань, Мазовія, Велика Польща – присягнули шведському королю. Ян – Казимир втік до Сілезії. Хмельницький з Бутурліним побили Потоцького біля Городка.

Поляки вдались до дипломатії, сказавши московському царю, що по смерті Яна – Казимира оберуть його собі королем. Москва почала хилити на мир з поляками. Не послухавши Хмельницького Москва замирила з поляками. Австрія, Терція прислали послів, та дорікали Хмельницькому за союз з Москвою, навіть грозилися воювати з Україною . Москва кинула в рішучий момент, Хмельницький сказав: „нема чого сподіватись нам добра від Москви”. На початку 1657р. між Швецією, Трансільванією і Україною був заключне договір про поділ між собою Польщі. Війна почалась. Уже козаки з Ракочі вступили в Краків, шведський король теж наступав, - і от – от здається все кінець, поляки викрутились вони здобули собі союзника в особі австрійського імператора. Не маючи сили опиратися ворожім військам, вислали своє військо до Семигородії, аби в відсутності Ракочі пустошити і палити край; турецькому султану показували страшні наслідки, які ведуть до союзу України з Москвою, - і султан грозив висилкою татарського війська проти козаків; а Москві все обіцяли польську корону – і цар грозив, що буде обороняти Польщу, ніби свою відчизну.

Але так і не довелось великому гетьману побачити плоди свого бурхливого життя. Все більше й більше підупадав він в силах. Чуючи близьку смерть, зібрав гетьман козацьку раду і просив вибрати собі заступника. З пошаною до Хмельницького було вибрано його сина Юрка, а що він був молодий, то, поки дійде літ, гетьманувати мав військовий писар Іван Виговський. Помер Хмельницький 27 липня 1657 в Чигирині. Поховали гетьмана в його Суботеві, в ним самим збудованій церкві.

ВИСНОВОК

Богдан Хмельницький був видатний політичний діяч, талановитий оратор, добрий військовий стратег та дипломат сучасності. Ми це бачимо коли, Хмельницький дурить поляків, заставляючи думати їх, що на допомогу козакам прийшли 40 тисяч татарів, як він вів переговори з багатьма країнами про допомогу в боротьбі з Польщею, як вмів організовувати простих селян навчаючи їх нелегкій військовій справі... Хмельницький почав, сам цього не знаючи, війну за вільну Україну. На початку війни він думав про Україну в складі Польщі, але з кращими умовами життя для людей. Пізніше він зрозумів, що Україна повинна бути самостійною, та він віддав всі свої сили щоб це побачити. Але не судилось гетьманові побачити здійснення своїх мрій на власні очі.

Так у Хмельницького було також і помилки, але він був людиною, а людина не досконала. Хмельницький дуже часто надіявся на татар, та звісно татари йшли де їм вигідно, та декілька раз татари його підводили, одного разу забрали навіть гетьмана в полон. Можна ще зазначити, що одного разу зовсім розбивши польське військо та трохи не схопивши польського короля, Хмельницький зупинився, і в цей момент Польщу нема було кому захищати. Тут можна сказати, що тоді Хмельницький мріяв про Україну в складі Польщі. Але щоб тоді було коли б Хмельницький захопив повністю Польщу? Ще деякі історики нарікають за заключення договору з Москвою. Але фактично той договір що заключив Богдан був воєнний, про допомогу Москви Україні в війні проти Польщі. Щоб там не було але зараз український народ поставив пам’ятник своєму герою, який мріяв про незалежну Україну, Хмельницькому у Києві на площі, та на ньому написав: „ЄДИНА І НЕДІЛИМА УКРАЇНА”

Список використаної літератури

1. Гнат Хоткевич „Два гетьмани К- „Дніпро”, 1 991р., 107ст.

2. Полонська- Василенко Н. "Історія України" -К -"Либидь" 1993 рік.

3. Субтельний О. "Україна. Історія. ". -К -"Либидь" 1993 рік.