Польщу сильну армію під командуванням київського полковника Антона Ждановича. У лютому вже хворий гетьман у Чигирині приймав послів німецького імператора Фердинанда ІІІ, що намагалися вмовити його примиритися з Польщею, однак переговори ні до чого не призвели. У квітні – травні 1656 року армія А. Ждановича заволоділа Любліном і Берестям, а 9 червня разом із військами Ю.Ракоці взяла Варшаву. Це можна було вважати повною перемогою над грізним ворогом. Річ Посполита лежала в руїнах, а влада гетьмана поширювалась від Азовського моря до Вісли. Умов Переяславської угоди не дотримувалися ні московська, ні козацька сторони. Б. Хмельницького в Європі і Туреччині сприймали як самостійного правителя, посилаючи до нього послів і укладаючи договори. У липні 1656 року до Чигирина прибув царський посол Василь Кінін із наміром схилити Б. Хмельницького до миру з Польщею і проханням висунути свої пропозиції для мирних переговорів. Гетьман зажадав усю Малу Русь, Поділля й Волинь до Західного Бугу, однак ці умови були неприйнятні для польської шляхти. Московський цар також був незадоволений вимогами гетьмана.
Уже після смерті Б. Хмельницького Олексій Михайлович зрозумів, якої помилки він припустився, достроково припинивши війну з Річчю Посполитою і вступивши у війну зі шведами, що не дала Москві нічого, крім тяжких втрат. Проте шанс одержати Білорусію і Литву було втрачено. Навесні 1656 року стан здоров’я Богдана Хмельницького помітно погіршився. Серйозно похитнула його і загибель старшого сина Тимоша. У квітні 1657 року козацька рада прийняла рішення про передачу гетьманської влади у разі смерті Б. Хмельницького його синові Юрію, однак мудрий Богдан був упевнений, що Юрій не втримає булави. На цьому тлі зміцнювалися позиції розумного й розважливого, прагнучого примирення з Польщею Івана Виговського. Майбутнє України та близьких до гетьмана людей ставало дедалі невизначенішим...
Уранці 27 липня 1657 року в гетьманських палатах у Чигирині Богдан Хмельницький помер. Урочисте поховання призначили на 25 серпня 1657 року, щоб представники всього Війська Запорізького встигли прибути до Чигирина й віддати гетьманові останню шану. Народ із непідробною скорботою проводжав свого правителя. Тіло Богдана в супроводі багатотисячної процесії було перевезене до Еллінської церкви в Суботові й там поховане. Так пішов з життя найвидатніший воїн, дипломат і політик.
Очолена Богданом Хмельницьким Визвольна війна українського народу стала кульмінацією української історії XVI – XVIII століть. Український народ скинув польське панування, звільнився від кріпосного гніту і відстояв свою споконвічну православну віру. Керований славним гетьманом, він реалізував природне право на створення власної держави.
