участь в азовській та дніпровській військових кампаніях та за перемоги, отримані українськими військами в боях, гетьман І. Мазепа 8 лютого 1700 року був нагороджений (другим за чергою після Ф. Головіна) новим і першим російським орденом Апостола Андрія Первозванного. Від імені держав “Священної ліги” польський король Август ІІ Сильний нагородив гетьмана орденом “Білого Орла”. А австрійський імператор надав йому титул “найсвітлішого князя Священної Римської імперії”. Цими високими нагородами європейські монархи відзначили заслуги всього українського козацтва в боротьбі із турецько-татарською агресію в останній чверті ХVІІ століття.
Переконані, що названі вище факти доводять, що лише завдяки участі козацтва та узгодженим діям українських і російських збройних сил в 1697 – рр. вдалося досягти значних воєнних успіхів. Розпочата в другому та третьому Дніпровських походах боротьба за вихід у Чорне море принесла вагомі результати. Були зміцнені захоплені у турків фортеці та розпочалася підготовка до штурму Очакова. Спробу турків і татар досягти реваншу влітку-восени 1697 року було зірвано. Через сепаратистські позиції союзників Росії, а також у зв’язку із більш сприятливими для неї умовами боротьби зі Швецією за Балтійське море, дії на очаківському напрямку в 1698 році припинилися. Та все ж Москва добилася від Порти в 1700 р. більш вигідних умов миру, аніж ті, корті передбачала Бахчисарайська угода 1681 року.
Втім, виходу до Чорного моря, економічно і політично необхідного Росії та українським землям, не вдалося здобути. Це зумовлювало подальшу гостру боротьбу з Туреччиною та Ханатом, яка тривала впродовж усього ХVІІІ століття і завершилась приєднанням Криму і Північного Причорномор’я до Російської імперії.
Джерела та література
1. Акты, относящиеся к истории Западной России. — СПб., 1853. — Т.5 (1633 – гг.). — 300 с.
2. Величко Самуил. Летопись событий в Юго-Западной России в ХVII веке. — К., 1855. — Т.3.
3. Костомаров Н.И. Собрание сочинений — Кн.6. — СПб., 1905. — 654 с.
4. Літопис Самовидця. — К.: Наукова думка,1971. — 208 с.
5. Інститут рукопису НБУ ім..В.І.Вернадського, ф. ІІ. — №13960 – . — Архів полковника І.Ф. Новицького. — Т.1 – .
6. Російський державний архів давніх актів (РДАДА), ф. 210, Розрядний приказ, оп. 14 (Бєлгородський стіл). — № 1301, арк.1 – .
7. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1595, арк. 289 – .
8. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1610, арк. 98 – .
9. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1645, арк. 1 – .
10. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1648, арк. 51 – .
11. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1645, арк. 1 – .
12. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1661, арк. 1 – .
13. РДАДА, ф. 210, оп. 14, № 1679, арк. 109 – .
14. РДАДА, ф. 210, оп. 19 — Столбці Севського столу, № 446, арк.15 – .
15. Эварницкий Д.И. История запорожских козаков. — СПб., 1897. — Т.3.
16. Эварницкий Д.И. Источники для истории запорожских козаков. — Владимир, 1897. — Т.1. — 1072 с.
17. Gordon P. Tagebuch des generallen Patrick Gordon wдrden seiner Kriegsdienste unter des Schweden und Pollen vom Jahre 1655 bis 1661, und seines Ausenthaltes in Russland vom Jahre 1661 bis 1699. Zu ersten Mals vollstдndig verцffentlich durch M.A. Obolenski und M.G.Posselt.-Moskau-St.Petersburg, 1851. — Band 3. — Th.5 (1696 – ). — 6+417+118