З результатами вивчення слов'янських археологічних пам'яток Північної Буковини знайомлять науково-популярні книги видавництва «Карпати»—«Дорогами предків» (1968 р.), «Північна Буковина – земля слов'янська» (1969 р.) та «Зустріч з легендою» (1974 р.). Тепер автор пропонує читачам нову книжку, в якій розповідається про найновіші відкриття, про дослідження слов'янських укріплень, котрі функціонували в теперішніх Грозинцях Хотинського, Ломачинцях Сокирянського, Добринівцях Заставнівського та Ревному Кіцманського районів Чернівецької області напередодні утворення Київської Русі.

Матеріали дослідження цих укріплень є важливим науковим внеском до історії східних слов'ян, їх наукове значення визначається насамперед тією обставиною, що до недавнього часу слов'янські городища VIII-IX ст. на захід від Дніпра були майже невідомі археологам. Розкопане в селі Зимному на Волині слов'янське городище VI–VII ст. залишалося єдиною пам'яткою такого типу на території між Дніпром і Українськими Карпатами. В археологів з'явилися навіть сумніви щодо наявності слов'янських городищ другої половини І тисячоліття н. е. на Правобережжі Україні Тому виявлення і дослідження слов'янських городищ у Середньому Подністров'ї і Буковинському Прикарпатті дозволяє до певної міри заповнити прогалину в історії багатогранного життя східних слов'ян.

БУКОВИНА. Кiнець ХIХ - початок ХХ ст.

Дiвочий костюм. Сорочка з суцiльними широкими рукавами, пришитими по основi, оздоблена полiхромною вишивкою. Кептар вишитий барвистими вiзерунками кольоровою вовною. Опинка, шо обгортає стегна, з доморобної шерстної тканини, заткана нитками жовтого та жовтогарячого кольору. Головний убiр - "кода" - зроблений з картону, обшитого тканиною, прикрашений бiсером, квiтами, стрiчками. Зверху прикрiплений пучок тирси (ковили). Рiзноколiрне скляне намисто рясно вкриває погруддя та шию. Шкiрянi черевики жовтого кольору, на гудзиках, красиво орнаментованi.

Парубоцький костюм. Довга тунiкоподiбна сорочка з доморобного полотна, шо одягалася поверх штанiв, пiдперезана широким шкiрним посом. Кептар та сердак оздобленi аплiкацiєю iз шкiри, сукна та вишивкою. Вузькi "холошнi" штани з бiлого полотна вишитi на холошах. Одяг був надзвичайно колоритним, багато прикрашався рiзноколiрною вишивкою, плетивом, аплiкацiями з шкiри, металевими пiстонами. Парубоцькi капелюхи були оздобленi квотами, рiзноколiрними стрiчками, пером та iн. Постоли "моршенi", "заклебученi", прив'язанi до ноги "волоками".

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
І. Архів Інформаційного центру УМВС Чернівецької області.
2. Войновський П. Моє найвище щастя: Спомини. - К.: В-во ім. Олени Теліги, 1999.304с.
3. Державний архів Чернівецької області.
4. Жуковський А. Історія Буковини // Час. - 1992. - 21 лютого.
5. З архіву автора.
6. Король К. Моя голгофа. - Чернівці: Троянда, 2000.
7. Радянська Буковина. - 1990. - ІЗ червня.
8. Рубанець М. Білокриницька голгофа //Людина і світ. - 1990. - № 10.-С.4,12-9. Холодницький В.Ф. З історії переселення буковинських німців у 1940-1941 рр. //Науковий вісник Чернівецького університету: 36. наук. праць. Вип. 73-74. Історія. - Чернівці: Рута, 2000. - 284 с.
10. Центральний державний архів громадських об'єднань України.