Реферат - Бузьке козацьке військо 1785-1817 рр.
11

станицях були виборні отамани [18].Військо мало виставляти три п'ятисотенних полки (згодом чисельність полків змінювалась. Див. док. групи Б.В.). Термін служби не визначався. Формою бузьких козаків були темно-сині куртки з білими лямівками та кушаками; темно-сині шаровари з білою тасьмою; чекмені сірі. Шапки смушкові з чорним околичком, білим верхом із витишкетами (шнурками) і білими султанами. Чепраки на сідлах червоного сукна з білою обшивкою. Озброєння складалось з пістолетів, карабінів, шабель та пік [19].З відновленням війська бузькі козаки несли прикордонну службу на Дністрі, а з початком російсько-турецької війни 1806-1812 років у складі трьох полків брали участь в осаді Ізмаїла, у військових діях на території Бессарабії, Молдавії і Волощини. Особливо відзначилися козаки у боротьбі з чумою в Одесі у 1812 році. У період наполеонівської навали загони бузьких козаків, що добровільно влилися до складу діючої армії, виявили зразки самовідданості і відваги. Відомий герой Вітчизняної війни 1812 року Д. Давидов спеціально відзначав героїзм і мужність бузьких козаків. Успішно діяв 1-й Бузький полк і в закордонному поході, особливо у Франції при Краоні, Лаоні, Арсісі; брав участь у взятті Парижа. За це 14 січня 1816 року він був нагороджений найвищою нагородою для кавалерійських частин геор-гієвським штандартом (прапором) "За хоробрість" [20] (див. док. групи В).2- та 3-й Бузькі полки боролися з французькою армією на Дніпрі, у складі партизанських загонів О. Фігнера та О. Сеславіна відзначились у боях під Дорогобужем, Крапівною, Борисовим. 2-й полк закінчив свій похід у Вільно [21]. Після закінчення військових дій козаки продовжували кордонну службу.Господарство нововербованих козаків та арнаутів спочатку складалося під впливом національних особливостей, традиційних виробничих навичок і потреб. Так, у поселеннях Нововербованого полку переважало характерне для України хліборобство з плугом і волами, в арнаутській частині провідне місце займало городництво, садівництво і виноградарство. Однак, з часом, в міру зростання економічних зв'язків, зближення укладу життя й побуту нововербованих козаків та арнаутів господарська діяльність бузького козацтва стає різноманітнішою і продуктивнішою. Основою господарського життя було землеробство і скотарство. В землеробстві переважали посіви пшениці-арнаутки, жита, проса, вівса; у скотарстві - розведення великої рогатої худоби, коней, вівців. Саме бузькими козаками була поширена в цьому районі відома порода української (черкаської) рогатої худоби. Займались козаки також рибальством, ремеслами, торгівлею.Освоєння пустинних земель Побужжя проходило у важких умовах, з великими труднощами, надзвичайно повільно. Стихійні лиха, недостатня кількість знарядь праці і робочої худоби поряд з постійною військовою небезпекою на прикордонні тяжко відбивалося на господарському житті і побуті поселенців. Частина з них, особливо з арнаутів, не витримавши важких умов, повернулася за кордон [22].Створення Бузького козацького війська викликало до себе великий потяг селян-втікачів, колишніх запорізьких козаків, всіх, хто намагався позбутися кріпосницького ярма. Втім, прийом до бузького козацтва був дуже обмеженим. Зараховувати до нього селян було категорично заборонено. Приймати до війська дозволялося лише осіб іноземного походження. Тому значна частина селян-втікачів, яка потряпляла на територію війська, змушена була найматися до старшин і заможних козаків, господарства яких потребували робочої сили. Інша частина втікачів подавалася за кордон і повертаючись, приписувалася до війська під виглядом чужинців. Прийом такого роду осіб особливо полегшувався під час військових дій, оскільки командування, зацікавлене у збільшенні кількості козаків, крізь пальці дивилося на їхнє соціальне походження. Серед них були задунайські козаки. Так, в жовтні 1807 року Бузька військова канцелярія повідомляла, що до війська були зараховані 20 козаків та три жінки з-за Дунаю, уточнюючи що з Усть-Дунайського війська [23].Поряд із наявністю на території війська значної маси пришлої сіроми, швидкий процес майнового і соціального розшарування відбувався безпосередньо і серед самого козацтва. Значною мірою це зумовлювалося земельною політикою царського уряду. Під час поселення рядове козацтво одержало лише 37.405 десятин землі, в той час як купка їхніх старшин і офіцерів - 72 тис. десятин. Старшина і заможне козацтво широко використовувало в своїх господарствах працю козацької голоти. Типовим господарством, в якому використовувалася наймана праця, може бути маєток бузького козака Єндорала в с. Тернівка, в якому нараховувалося 40 плугів, 600 коней, 6.000 вівців. Нерідко старшина вдавалася до прямої сваволі, примушуючи рядових козаків працювати в її господарствах [24].Утиски і гноблення козацтва, зловживання старшини своїм становищем досягли у війську широкого розмаху. Загарбання козацького майна, військового спорядження, знущання, хабарництво набрали повсюдного характеру. Тяжко відбивалися на господарстві козаків переселення, участь у військових походах і прикордонній службі на власному спорядженні, переведення на стан державних селян. Рятуючись від гноблення і утисків старшини козаки нерідко тікали з війська, наймаючись навіть до поміщицьких економій. Тяжкий гніт, який відчувало рядове козацтво, приводив до виникнення у війську гострих соціальних конфліктів. Один з перших масових виступів бузьких козаків відбувся восени 1803 року.Ще більш гострий класовий конфлікт, що перетворився у тривале збройне повстання, вибухнув у війську в 1817 році. Поштовхом до повстання були чутки про ліквідацію Бузького війська і перетворення козаків на військових поселенців. Це загрожувало козакам найтяжчими формами військово-кріпосницького гніту. В липні 1817 року заворушення в бузьких станицях, спрямовані проти військових поселень охопили майже все військо. (Детальніше про соціальні конфлікти у війську див. статтю І. Хіоні с. 68-71 даного видання).Наказом від 8 жовтня 1817 року Бузьке козацьке військо було ліквідоване, а козаки перетворені на військових поселенців. Побузькі станиці увійшли до складу 1- і 2-го полків Бузької уланської

---

Сторінки: 1 2 3 4