Було прийнято також важливе політичне рішення облвиконкому про департизацію органів державного управління області, управління внутрішніх справ, КДБ по Волинській області, за яким припинялася діяльність політичних партій, громадсько-політичних організацій у структурах державного управління області, обласного управління внутрішніх справ, управління КДБ по Волинській області. Працівники зазначених відомств припиняли своє членство в будь-якій політичній партії. Рішенням облвиконкому від 25 серпня було також створено тимчасову комісію з перевірки діяльності посадових осіб, органів влади, громадських об’єднань та організацій у період державного перевороту 19-21 серпня. Логічним наслідком антиконституційного перевороту 19-21 серпня стала заборона указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року діяльності КПУ. Проте це рішення викликало незадоволення тих комуністів України, які не мали нічого спільного з “гекачепістами”. Серед них панувала думка про те, що не всі повинні відповідати за дії політичних авантюристів.

Відповідно до указу Президії Верховної Ради України від 27 серпня 1991 р. та розпорядження виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 4 вересня 1991 р. Державному архіву області було передано приміщення, документи, майно, технічне обладнання та штати колишнього архіву Волинського обкому Компартії України [1, 33]. 11 вересня Волинською обласною радою народних депутатів було прийнято рішення про передачу приміщення колишнього обкому Компартії України під головний корпус майбутнього Волинського державного університету. Цей факт викликав глибоке задоволення громадськості міста Луцька та області. Поряд з цим мали місце намагання деяких представників Луцької міської ради, очолюваних заступником голови міськради О.Максимовичем, забрати приміщення колишнього обкому Компартії України під міську раду. Завдяки пікетуванню приміщення обкому КПУ 12 вересня студентами та викладачами Луцького педінституту імені Лесі Українки вдалося добитися виконання справедливого рішення обласної ради.

Не менш бурхливим, ніж в обласному центрі, був перебіг політичних подій і в районних центрах. Відбувалися стихійні мітинги, реорганізовувались органи державної влади і місцевого самоврядування. Так, згідно з рішенням облвиконкому про департизацію органів державного управління в області, обласного управління внутрішніх справ і управління КДБ по Волинській області, було усунуто від виконання обов’язків до проведення сесій голів рад і райвиконкомів, які суміщали ці посади з роботою в партійних комітетах, що суперечило статті 42 Закону України “Про місцеві ради народних депутатів України та місцеве самоврядування”. На пленумах райкомів Компартії України вони були звільнені від обов’язків перших секретарів. Наприкінці серпня відбулися сесії районних рад народних депутатів, які підтвердили повноваження колишніх перших секретарів райкомів на посадах голів райвиконкомів.

Важливе політичне рішення щодо встановлення історичної справедливості прийняла обласна рада у вересні. Відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” і згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 серпня 1991 р. про заходи щодо реалізації цього закону, обласна рада народних депутатів вирішила утворити комісію з питань поновлення прав реабілітованих. Головою комісії було призначено заступника голови обласної ради Г.Д.Гаврилюка. Вже у грудні 1991 р. відбулося перше вручення посвідчень реабілітованим волинянам.

Історична довідка. Кількість громадян, які звернулися за пільгами і користуються ними, в області становить 3138 осіб (за даними райміськфінуправлінь). Починаючи з 1991 р., з часу прийняття Закону про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні, в області отримали компенсацію за конфісковане майно 4552 осіб. Станом на 01.08.2000 р. налічується ще 1414 чоловік, яким належить виплатити зазначені компенсації, але які з певних причин за компенсацією не звернулися. Інформація головного фінансового управління облдержадміністрації про осіб, що підлягають під юрисдикцію Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”.

У справі утвердження національної державності принципове значення мали рішення парламенту України від 9 вересня 1991 р. про запровадження на території республіки обігу купонів багаторазового використання. Ця постанова започаткувала вихід України з рубльової зони, що стало гарантією її внутрішньої економічної безпеки.

Однією з головних ознак державного суверенітету є інститут громадянства. Тому не випадково, що вже 8 жовтня 1991 р. прийнято Закон “Про громадянство України”. Згідно з цим нормативним актом, кожний, хто постійно проживав на території республіки, міг обрати громадянство. Принципове значення для закріплення української державності мало положення про недопущення подвійного громадянства.

У листопаді 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон “Про державний кордон України”. Із набуттям кордону України статусу державного Закон вимагав проведення відповідних організа-ційних заходів. Для Волині, яка межувала з двома країнами (Білоруссю та Польщею), це потребувало значних зусиль і використання великих матеріальних ресурсів.

Визначними політичними подіями в житті України і жителів Волині були підготовка та участь у всеукраїнському референдумі на підтвердження Акту проголошення незалежності України та виборах Президента України. Під час передвиборчої кампанії у вересні на Волині перебував кандидат у Президенти України, Голова Республіканської партії, народний депутат України Левко Лук’яненко, який зустрічався з виборцями у Луцьку та Горохові. У жовтні Волинь відвідав кандидат у Президенти України В.М.Чорновіл – голова Львівської обласної ради народних депутатів, народний депутат України. У листопаді з виборцями зустрівся кандидат у Президенти України, Голова Верховної Ради України Л.М.Кравчук, який побував у Ківерцівському районі, мав розмову з колективом обласної лікарні в Луцьку, відвідав військовий аеродром. У цьому ж місяці на Волинь приїжджав академік І.Р.Юхновський, – народний депутат України, голова постійної комісії Верховної Ради України з науки і освіти, який також балотувався у Президенти України.

Водночас на Волині проводився збір підписів громадян на підтримку претендентів на кандидата у Президента України. На Волині було організовано виборчий округ №