У 1950 р. прокуратурами Волинської області було винесено 132 протести на рішення місцевих органів влади та 106 подань щодо незаконної діяльності посадових осіб цих органів.

Усього в період з 1945 по 1950 р. прокуратурами Волинської області було винесено 418 протестів і 327 подань на незаконні рішення і дії місцевих органів влади та їх посадових осіб.

У період з 1951 по 1960 рр. Україна перебувала у складі СРСР. Зміцненню статусу України сприяло розширення її права видавати закони та інші нормативні акти щодо питань їх повноважень.

Що стосується діяльності місцевих органів державної влади й управління, то ХХ з’їзд КПРС намітив програму пожвавлення діяльності Рад, яка була конкретизована у постанові ЦК КПРС від 22 січня 1957 р. “Про поліпшення діяльності Рад депутатів трудящих і зміцнення їх зв’язків з масами”. У ній ставили, по суті, правильні завдання вдосконалення діяльності місцевих Рад: звільнити їх від непотрібної опіки і дріб’язкового втручання в їх діяльність з боку партійних і вищих державних органів; розвивати їх самостійність, активність; розширяти їх права; усебічно зміцнювати їх зв’язки з народом. Проте головною умовою успішного розв’язання цих завдань, як і раніше, вважалося партійне керівництво Радами, його подальше зміцнення. І вже це одне зводило нанівець усі зусилля по демократизації Рад, оскільки надійна опора командно-адміністративної тоталітарної системи – це інтеграція партійного і державного апаратів, як у центрі, так і на місцях – зберігалася [12, 283].

Важливе значення мало уточнення компетенції та структури місцевих Рад і їх органів, юридичне оформлення їх статусу. До 1960 р. у союзних республіках були прийняті нові положення про сільські та районні Ради, які оформили зміни й усунули прогалини у регулюванні та діяльності цих ланок системи Рад.

Щоб підвищити роль місцевих судових органів у здійсненні судового нагляду та посилити значення судового контролю за законністю правових актів місцевих органів влади, було збільшено кількість судових інстанцій, які користувалися правом перегляду справ у порядку нагляду. Наглядові функції були надані Верховному Суду УРСР та обласним судам. У всіх цих судах створено спеціальний судовий орган – президію. Вона розглядала цивільні та кримінальні справи у порядку нагляду за протестами голови свого суду чи прокурора відповідного цьому суду рівня [10, 336].

У період з 1951 по 1955 рр. судами Волинської області було розглянуто 137 справ про порушення законності місцевими органами влади та їх посадовими особами.

Так, органами прокуратури Волинської області протягом 1955 року було винесено більше 230 протестів на незаконні рішення місцевих органів влади [8, 25].

Протягом 1956-1958 рр. судами Волинської області було розглянуто 156 справ щодо незаконних рішень місцевих органів влади та про притягнення до відповідальності посадових осіб за зловживання службовим становищем.

У 1959-1960 рр. місцеві органи влади допускали випадки прийняття незаконних рішень. Так, у 1959 р. було опротестовано184 правових актів, які суперечили чинному законодавству. Судами області було розглянуто 162 справи, які стосуються незаконності актів місцевих органів влади та їх посадових осіб.

Наприклад, 28 березня 1959 р. Хобултівська сільська рада прийняла рішення, яким зобов’язала правління колгоспу нараховувати двом черговим по сільській раді по 30 трудоднів на місяць. Перевіркою рішень виконавчих комітетів сільських рад та сесій сільських рад встановлено, що окремі з них прийняті з порушенням закону. Так, Березовська сільська рада своїм рішенням від 26 січня 1959 року заборонила громадянам, які мешкають на території сільської ради, продавати ВРХ в інші сільські ради, а продавати лише у свій колгосп [9, 54].

Таким чином, у період з 1951 по 1960 рр. судами Волинської області було розглянуто 455 справ на незаконні рішення місцевих органів влади та їх посадових осіб. У зв’язку із створенням наглядових судових інстанцій у цей період було оскаржено в порядку нагляду 38 справ, з яких 26 – задоволено, а 12 – залишено без змін.

Що стосується діяльності прокуратури у зазначений період, то потрібно зауважити, що 24 травня 1955 р. було затверджено Положення про прокурорський нагляд у СРСР. Раніше не було спеціального законодавчого акта, який би регулював організацію і діяльність прокурорського нагляду. Це Положення не тільки поновило демократичні принципи організації і діяльності прокуратури, а й розширило права прокуратури, врегулювало діяльність її ланок.

Положення про прокурорський нагляд покладало на органи прокуратури нагляд за правильним і однаковим застосуванням законів СРСР, союзних і автономних республік, регламентувало централі-зований устрій прокуратури. За Положенням органи прокуратури на місцях мали здійснювати нагляд за законністю, незалежно від впливу місцевих органів влади, і підпорядковувалися тільки Гене-ральному прокурору. На останнього покладався вищий нагляд за точним дотриманням законів усіма міністерствами і підвідомчими їм підприємствами та службовими особами, а також громадянами СРСР.

У період з 1951 по 1955 рр. прокуратурами Волинської області було винесено 938 протестів на незаконні рішення місцевих органів влади та 714 протестів на протиправні дії посадових осіб державних органів.

Протягом 1959-1960 рр. місцеві органи влади допускали випадки прийняття незаконних рішень.

Перевіркою рішень виконавчих комітетів місцевих рад встановлено, що окремі з них прийняті з порушенням закону.

Так, Березовська сільська рада своїм рішенням № 2 від 26 січня 1959 року заборонила громадянам, які мешкають на території сільської ради продавати худобу в інші сільські ради, а лише в свій колгосп [9, 54].

Усього за період з 1951 по 1960 рр. прокуратурами Волинської області було винесено 1586 протестів на незаконні рішення місцевих органів влади