«Плай» проводив мандрівки майже виключно околицями Львова. У 1924—1925 pp. лише три прогулянки було здійснено містом: дві на Високий Замок і одна — Губернаторськими Валами (сучасна вул. Вин-ниченка). Щоб не привертати надмірної уваги з боку властей, українські краєзнавці могли навмисно змінити напрям своєї екскурсійної діяль-ності, скеровуючи його за місто, подалі від очей поліційних агентів і чиновників.

На літо 1925 р. товариство запланувало екскурсії в Карпати та по Галицькому Поділлю. На жаль, ці плани не було реалізовано, через те що не вдалось досягти згоди з провідниками, які б узялися за проведення довготривалих мандрівок. Впродовж року відбувались подорожі львівських туристів до Жидачева, Роздола, Жовкви, Крехівського мо-настиря і на поле Зборівської битви. У багатьох місцевостях «Плай» був представлений відпоручниками (повноважними представниками) товариства. Львівські краєзнавці встановили контакти з туристським гуртком «Чорногора» зі Станіслава, організаторами туристського руху в карпатському регіоні Р. Щипайлом з Коломиї та М. Гербовим з Ко-сова. І. Крип'якевич писав: «Як довідуємося, в інших місцях творяться гуртки, починаються прогульки. Бажано було б, щоб ці гуртки увійшли в члени товариства «Плай», так щоб усі західні землі можна було обня-ти одноцільною туристичною організацією».

Важливим засобом комунікації та обміну інформацією між поодиноки-ми краєзнавцями мало стати спеціальне краєзнавче видання. Через брак коштів «Плай» не зміг заснувати окремого власного часопису. В люто-му 1925 р. як безоплатний двотижневий додаток до газети І. Тиктора «Новий час» вийшов перший номер «Туристики і краєзнавства». Редак-тором видання став І. Крип'якевич. Обсяг часопису становив чотири сторінки газетного формату. Зауважимо, що інші додатки до «Нового часу», такі як «Студентські вісті», «Руханка і Спорт», «Пластовий пра-пор», були, як правило, одно-двосторінковими вкладками.

«Туристика і краєзнавство» публікував матеріали, присвячені окремим місцевостям Галичини, а також нариси з історії туризму та краєзнав-ства. Часопис вміщував матеріали археологічного й етнографічного характеру, звіти про діяльність товариства, хроніку краєзнавчого життя. Цікавим було велике дослідження І. Крип'якевича (підписане криптоні-мом І. К.) про початок туристського руху в Західній Україні. З фінансових причин після виходу в світ трьох випусків «Туристики і крає-знавства» видання довелось припинити. Відновлено його було лише у 1931 р.

Після того як перестав виходити часопис «Туристика і краєзнав-ство», краєзнавчі матеріали публікувались у газетах «Діло» та «Новий час». Наприкінці 20-х pp. стало популярним публікувати в пресі опи-си звітів про здійснені туристські мандрівки чи екскурсії. ЗО липня 1931 р. у «Новому часі» з'являється навіть рубрика «З мандрівок по рідному краю». У цей час туристсько-краєзнавчі прогулянки організовує вже не лише «Плай», а й інші культурно-освітні та спортивні товари-ства. Упродовж 1928— 1930 pp. цілу низку мандрівок Гуцульщиною та Бойківщиною організовує львівський «Луг». В окремих його мандрів-ках брало участь до 60 осіб. У 1929 р. група шанувальників місцевої старовини з Тернополя провела кілька екскурсій на автомобілях.

З часом «Плай» поширив свою діяльність на всі визначні місцевості Галичини. Засновано відділи товариства у Перемишлі та Стрию. При Перемишльській секції було створено курси мандрівництва, де прово-дили підготовку екскурсоводів.

Економічна криза кінця 20-х pp. на деякий час припинила діяльність товариства «Плай», яка відновилась навесні 1931 р. Новим головою товариства став директор торгової школи «Просвіти» Д. Коренець, а його заступником — відомий організатор туризму Т. Білостоцький. Відроджена організація заявила про наміри продовжувати діяльність у трьох головних напрямах: організація популярних лекцій, пресова пропаганда та проведення екскурсій. У звіті про перший рік роботи відновленого «Плаю» відділ товариства змушений був визнати, що «ви-сліди діяльності скромні», а причина такого стану полягає у «бракові цікавості серед громадянства». Впродовж 1931 р. товариство влаштувало курс лекцій з історії, географії, геології та статистики західноукраїнських земель. Лекції читали М. Галущинський, Р Зубик, І. Федів, брати Я. і С. Пастернаки, Д. Паліїв. Спортивна секція товариства організувала туристський табір у Підбужжі, кілька мандрівок у Горгани. Наприкінці 1931 р. зареєстровано філію «Плаю» в Тернополі, членами якої стали ЗО чоловік. Очолив її Т. Водяний.

Успішніше розвивалася діяльність «Плаю» в 1932 р. Краєзнавці організували сім екскурсійних мандрівок, два курси лекцій, окремі попу-лярні читання. Проведенню екскурсій передували реферативні читання про історію та пам'ятки місцевості, до якої передбачалося здійснення мандрівки. Так, 10 травня 1931 р. Я. Пастернак виголосив публічну лекцію «Княжий Звенигород у передісторичних і ранньоісторичних часах», ілюструючи її експонатами з археологічного музею НТШ (Нау-кового товариства ім. Т. Шевченка). Через тиждень, 17 травня, відбулася і сама прогулянка. Організовані «Плаєм» мандрівки відзначались со-лідною фаховою підготовкою. Активізація туристської діяльності то-вариства сприяла підвищенню його авторитету серед інших спортивних об'єднань. ЗО червня 1931 р. на спільній нараді представників «Плаю», «Українського студентського спортового союзу», спортклубу «Стріла», станіславського туристського гуртка «Чорногора» краєзнавче товариство «Плай» було визнане центральним координувальним органом у справах організації крайового туризму. Плани товариства передбача-ли організацію екскурсій на закордонні землі, населені українцями. З метою вивчення можливостей таких мандрівок представник «Плаю» К. Паньківський їздив на Буковину і в Закарпаття.

Багато зусиль і коштів товариство вклало в будівництво першого українського високогірного «захистку» (туристської бази). Завдяки приязним контактам з управою митрополичих володінь «Плай» дістав у довгострокову оренду 0,75 га землі на мальовничій полонині