Д. к. брало активну участь у селянській війні під проводом О. Пугачова. Виступ селянства і козаків-донців у 1773 мав великий вплив на посилення антифеодального руху на Україні. З межах Слобожанщини і Лівобережжя діяли пугачовські загони під керівництвом Утвенка і Неустроєва. У 1774 активізувалася боротьба гайдамацьких загонів на Слобідській Україні. Прокотилася хвиля селянських ви-ступів у Харківській та Ізюмській провінціях. Навесні 1774 пугачовські загони з'явилися на Запорожжі. Посили-лася боротьба селян проти магнатів і шляхти на Правобе-режжі. Ще в січні 1774 на бік повсталих перейшла 1000 українських козаків із слобідських пікінерських полків. У складі загонів О. Пугачова воювали вихідці з Лівобереж-жя. Слобожанщини, запорозькі козаки, учасники гайдама-цького руху та Коліївщини 1768. Окремі полки головної армії О. Пугачова очолювали вихідці з України — отамани С. Черкашин, В. Журба, І. Захлиста, М. Карманько. Кожна поразка народних мас була для російського уряду приводом для обмеження прав донців. Підкорення Д. к. російському уряду відбулося в кінці 18 ст., після приду-шення селянської війни під проводом О. Пугачова. Коза-цьке формування перетворилося в іррегулярне військо ро-сійських збройних сил. Назву отримало за територіаль-ною ознакою. За військом закріплювалася земля, яка пере-давалася в користування козацьким станицям. У козацько-му формуванні ліквідовувалася виборність отаманів і старшини. Місце виборної зайняла призначена урядом старшина. З виходом у 1835 положення і штатів Війська Д. к. остаточно перетворилося в замкнутий військовий стан Російської держави.
Наділивши донців рядом прав і привілеїв та перетворив-ши його в замкнутий військовий стан, російський уряд ви-користовував Д. к. у своїх політичних планах, для охорони державних кордонів та придушення визвольних рухів усе-редині країни. Д. к. змушене було брати участь у колоніза-торській політиці Російської імперії. Воно стало базою для формування інших козацьких військ на території Росії (Терського, Уральського, Кубанського та ін.). Після жорст-кого підпорядкування Донського козацького війська орга-нам центральної влади донці брали участь у всіх війнах та походах російської армії 18 - поч. 20 ст. Під час Лютневої революції 1917 частина Д. к. відмовила-ся підтримувати царський уряд і почала організовувати ради козацьких депутатів. Заможна верхівка Д. к. утворила Донський військовий уряд на чолі з отаманом О. Каледіним з метою повалення радянської влади і створення тимчасо-вого контрреволюційного уряду Росії. 7.11.1917 О. Каледін заявив про повну підтримку Тимчасового уряду і до його сформування перебрав на себе всю повноту влади в Області Війська Донського. З його допомогою російські генерали М. Алєксєєв, Л. Корнілов, А. Денікін почали формувати Добровольчу армію. В грудні 1917 у Новочеркаську був створений центр, який очолив білогвардійський рух на Дону. Враховуючи серйозність заколоту Каледіна, ЦК партії більшовиків та уряд Радянської Республіки звернулися з ві-дозвою до козацької бідноти Дону із закликом виступити проти О. Каледіна. У зверненні «До всього трудового коза-цтва» від 22.12.1917 РНК РРФСР, зобов'язуючись най-ближчим часом розв'язати аграрне питання в інтересах трудового козацтва, сповіщала про надання козакам ряду пільг і скасування обов'язкової військової повинності. У донських козацьких частинах більшовиками була проведе-на велика агітаційна робота, наслідком якої стало залучення на бік радянської влади частини козацьких мас. 23-24.1.1918 у станиці Каменській відбувся з'їзд фронтового козацтва, який проголосив повалення військового уряду в Новочеркаську й утворив Донський козацький ТРК на чолі з фронтовиками