куріями. Члени комітету зобов’язані були проживати у Львові і з свого середовища обирали голову. Спільним законодавчим органом усіх трьох округів Галичини був Центральний виділ у складі 33 членів (15 членів Крайового виділу і по шість депутатів від кожної курії). Компетенція Центрального виділу зводилася до розгляду питань, які конституція вважала спільними для всього краю.
Намісник краю, а також президенти округів і призначені ними комісари контролювали діяльність сеймових курій і Центрального виділу, беручи в обов’язковому порядку участь у їх засіданнях (ст. ).
З метою введення в дію крайової конституції для Галичини міністр внутрішніх справ Австрії О. Бах 8 жовтня 1850 р. видав розпорядження про поділ трьох округів Галичини на повіти. Львівський округ поділено на 19, Краківський – на 26; Станіславський – на 18 повітів.
Одночасно з крайовою конституцією для Галичини було опубліковано обширну крайову виборчу ординацію (86 статей), яка детально регулювала порядок утворення виборчих округів, складення списків виборців, порядок голосування і підрахунку голосів, видання посвідчення про обрання і перевірку повноважень депутатів, причому основну роль у всіх цих питаннях відігравав намісник.
Видана в березні 1849 р. загальнодержавна і крайова конституція для Галичини 1850 р. так і не були введені в дію. Пізніше патентом від 31 грудня 1851 р. вони були і формально скасовані. Австрія знову перетворилася в самодержавну монархію, в якій і мови не могло бути про автономію окремих народів. І тільки пізніше, наприкінці 60-х рр. XIX ст., ставши двоцентровою (дуалістичною) державою, Австрія вступила поступово на шлях буржуазного конституціоналізму. Однак і тут державна влада перебувала в руках земельної аристократії, а пригнічення окремих народів, зокрема слов’янських, продовжувалося аж до розпаду імперії Габсбургів у 1918 р.
Використані джерела:
Коронофобія та герб Галичини. Volodymyr KOSTYRKO
Володимир Кульчицький 13.12.2003, Право Галичини
Леопольд фон ЗАХЕР-МАЗОХ ЖІНОЧІ ОБРАЗКИ З ГАЛИЧИНИ
Центральний державний історичний архів України у Львові. - Ф. 389. - Оп.1. - Спр. 92. - Арк. 14.
Вогні. - Львів, 1938. - № 1-3. - С. 4.
Львівський шлях. - Львів, 1930. - Лютий. - С. 20.
Савчук Б. Україна - Івано-Франківськ, 1996. - С. 129.
Луцький Я. З історії туристично-краєзнавчої роботи . - Івано-Франківськ, 1998. - С. 15
Левицький С. Український улад у спогадах. Причини історії . - Мюнхен, 1967. - С. 12.