Курсова робота
«Гетьманат Скоропадського»
ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Переворот і становлення гетьманату П. Скоропадського.
1.1. Напередодні перевороту.
1.2. Проголошення гетьманської Української держави та громадська реакція на цю подію.
Розділ 2. Зовнішня політика гетьманського уряду.
Розділ 3. Розвиток освіти та культури в період гетьманування П. Скоропадського.
Розділ 4. Боротьба проти гетьманату і повалення його влади.
Висновки.
Література.
Вступ
Актуальність дослідження. Після більшовицького перевороту революція переросла у громадянську війну. Минули ейфорія, почуття солідарності, масові демонстрації, бурхливі й гарячі дебати 1917 року. Протягом наступних трьох років у запеклій і безжальній війні, що супроводжувалась масовим терором і звірствами, зчепились численні претенденти на владу в Україні і в усій колишній імперії, зброєю вирішуючи, хто і яка форма правління заступить старий устрій.
Для багатьох українців поява більшовиків у Росії була не лише початком нового жорстокого пореволюційного етапу, а й причиною докорінних змін у їхньому політичному мисленні. Диктаторська природа більшовицького режиму на півночі викликала відразу у багатьох українських діячів і змусила їх відмовитися від позиції збереження автономних, федералістських стосунків із Росією. Відтепер незалежність стала їхньою метою. Проте серед українців, як і серед інших народів колишньої імперії, виникало дедалі глибше розмежування щодо ряду цілей і шляхів їх досягнення. До того ж майже кожна сторона, що брала участь у громадянській війні, прагнула підпорядкувати собі Україну з її природними багатствами та стратегічним розташуванням. Тому після певного затишшя, зумовленого німецькою окупацією, Україна стала ареною найбільш хаотичних і складних подій громадянської війни.
Отже, актуальність теми дослідження полягає у необхідності глибше вивчити проблему, яка винесена в заголовок курсової роботи, оскільки в наш час є більше можливостей для подібного дослідження, яке може бути неупередженим. Цьому сприятиме та обставина, що за останні роки з’явилося досить багато нової інформації, яка не є настільки полярною і однозначною, як в умовах панування тоталітарної системи.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є події в Україні в період 1918-1919 років. Зокрема боротьба за відновлення незалежності української держави в період перебування при владі гетьмана Павла Скоропадського.
Предмет дослідження. Предметом дослідження курсової роботи виступає зовнішня і внутрішня політика гетьманату П. Скоропадського.
Мета дослідження. Метою дослідження цієї курсової роботи є опрацювати, дослідити і вивчити основні віхи зовнішньої та внутрішньої політики України в період гетьманату П. Скоропадського.
Мета роботи реалізується шляхом реалізації таких завдань:
1. Розкрити питання перевороту і становлення гетьманату П. Скоропадського.
2. Дослідити зовнішню політику гетьманського уряду.
3. Дослідити розвиток освіти та культури в період гетьманування П. Скоропадського.
4. Розкрити питання боротьби проти гетьманату і повалення його влади
Практичне значення. Практичне значення даної курсової роботи полягає в можливості застосування матеріалу роботи при підготовці шкільних уроків, а також використання матеріалу у подальшій науковій роботі.
В даній роботі використовувались наступні праці та джерела: Андрусишин В.І. Церква в Українській державі 1917-1920 рр. (доба директорії, УНР): Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997 – 176 с.; Гетьман Павло Скоропадський (1873-1945): Матеріали до бібліографії. – К.: Бібліотечний вісник, 1996. – 52 с.; Гунчак Т. Україна: І половина ХХ ст.: Нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993 – 288 с.; Держанюк М.С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917-1922 рр. – К.: Оріяни, 1998. – 240 с.; Млиновецький І. Нариси історії українських визвольних змагань 1917-1918 рр. – Львів: Каменяр, 1994. – 571 с.; Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття: К.: Укр. письменник, 1993. – 413 с; Павленко Ю., Хромов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. (історико-генетичний аналіз). – К.: Манускрипт. 1995. – 263 с.; Сергійчук В.І. Українська соборність. Відродження українства в 1917-1920 рр. – К.: Українська видавнича спілка, 1999. – 412 с.; Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 – грудень 1918 / Гол. Ред. Я. Пешинський. – К.: Філадельфія, 1995. – 492 с.; Солдатенко В.Ф. Українська революція: історичний нарис. – К.: Либідь, 1999. – 248 с.; Українська революція і державність (1917-1920 рр.) / Т.А. Бевз, Д.В. Веденеєв, І.Л. Гошуляк та ін. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 248 с.
Розділ 1. Переворот і становлення гетьманату П. Скоропадського
1.1. Напередодні перевороту
Приїзд союзних армій в Україну допоміг очистити її від більшовиків, а воднораз на український народ спали нові тягарі й обов'язки. Мир України з Центральними державами в Бресті був укладений не через сентиментальні чи гуманітарні причини, але з державних рацій. Нові союзники, а головно Австрія, по кількалітній війні опинилися перед маревом голоду, і їм був потрібний український хліб, тому й мир у Бресті дехто називав «хлібним миром».
Внаслідок домагання Центральної Ради союзники дали своїх синів і велику кількість воєнного матеріалу і за те вимагали хліба, щоб рятувати своїх людей від голодної смерті. Цю справу мав унормувати взаємний торговельний договір. Що й сталося.
Допомігши очистити Україну від московських більшовиків, союзники вимагали від свого нового партнера виконання частини його зобов'язань. Австрійський представник у Києві граф Форгач і німецький представник барон фон Мумм мали докладні інструкції своїх урядів у цій справі. Треба підкреслити, що німці виказали більше такту і розуміння, ніж австрійці. На основі окремої військової конвенції між ними 29 березня австрійські війська мали перебувати на Волині, Поділлі, Катеринославщині, Херсонщині, включно з містом Одесою, а німці були в інших губерніях, включно з Таврійською та Кримським півостровом. В серпні 1918 року австрійська східна армія в Україні налічувала чотири корпуси
