Так думав перший президент УНР М.Грушевський розуміючи, що український народ протягом багатьох століть перебував під чужоземною владою, не маючи власної національної держави, вільно чи не вільно віддавав свої сили, здібності, матеріальні засоби на службу імперії. Водночас він висловлює думку і про те, що в цих тяжких історичних умовах “добровільно прийнятого духовного чи морального закріпачення, – собачої вірності до Московщини, холопства, служіння не за страх, а за совість державним інтересам Росії”, “національними”, в широкому значенні цього слова, залишалися тільки народні маси. Перебуваючи вже в еміграції Грушевський (1920 р.) висловлював упевненість, що наш народ збереже своє національне та політичне існування і посяде чільне місце в політичному і економічному житті Європи.

Список використаної літератури:

Гаєвський Б. Українська політологія. - К., 1995.

Гаєвський Б. Філософія політики. -К., 1993.

Гелей С., Рутар С. Основи політології. - Львів, 1996.

Головаха Е.І., Паніна Н.В. Тенденції розвитку українського суспільства. - К., 1998.

13- К., 1993.

Мала енциклопедія етнодержавознавства / За ред. Ю, Римаренка. - К., 1997.