Несення козацької служби завжди було престижним на Україні і на Півдні України зокрема. Російський уряд, керуючись вимогами воєнного часу, дозволив записуватись до війська всім бажаючим, крім особисто залежних селян. Поряд із зростанням чисельності бажаючих одержати пільги, які уряд традіційно гарантував козацьким військам, і приваблюючого соціального стану по цінностній шкалі південноукраїнського менталітету, процес утворення козацького війська супроводжувало поширення мережі “комплектуючих” міст, містечок і сіл. Однак єдиної військової територіальної одиниці, на зразок земель Війська Донського, для Катеринославського війська створено так і не було. Водночас це не означало, що уряд не дбав про влаштування громадського врядування у селищах катеринославських козаків. У ордері М.Платову від 22 березня 1790 р. князь Г.О.Потьомкін–Таврійський писав, що після приєднання до війська бузьких і правого берега Дніпра козаків “за необхідне вважаю вам предписати про надання полковим начальникам необхідних інструкцій по впровадженню доброго устрою у внутрішньому врядуванні і забов’язати їх подати звіти про кількість службовозобов’язаних козаків і про тих, що мешкають у селищах Війська” [3; Арк. 13].

Наказом від 14 січня 1788 р. до складу Катеринославського козацького війська було включено всіх старообрядців, міщан і цехових Катеринославської, Вознесенської і Харківської губерній. Чотирма днями пізніше до складу Катеринославського війська було включено і Катеринославський кінний козацький полк, а 23 червня 1789 р. цей полк і Чугуївську легкокінну команду було перетворено на Чугуївський і Конвойний регулярні козацькі полки [11;17]. Постійне переформування частин війська катеринославських козаків свідчить про постійний пошук оптимального устрою козацьких формувань, який проводив уряд і особисто князь Потьомкін. Цей пошук призвів до виділення регулярних, згодом навіть гвардійських частин, з формування, яке підлягало розпуску після зникнення реальної загрози російським завоюванням. Ці підрозділи в першу чергу ставали об’єктом турботи Потьомкіна. Так, у ордері на ім’я правителя Харківського намісництва дійсного статського радника Пашкова від 20 липня 1788 р. Потьомкін писав, що козаки міста Чугуєва “в моєму конвої перебуваючі подали мені скаргу на Чугуївського городничого Заходлєвського, в здійсненні залишившимся там їх дружинам і дітям утисків...через [введення] надлишкових постоїв і караулів...Я по тому Вашому превосходительству підтверджую; не тількі згаданому городничому заборонити робити згадані утиски і кривди але й опікуватись, щоб [тим] заслуженим людям усіляке благодіяння зроблене було і заступництво; в іншому ж випадку з винних в тому буде чинено [суворе] покарання” [3; Арк. 25].

Комплектування Чугуївського полку проходило у м. Чугуєві, чугуївській окрузі і деяких великоросійських губерніях з козаків, колишніх однодворців, міщан і казених поселян. На квітень 1792 р. для комплектації полку були визначені селища, в яких мешкало 22174 особи чоловічої статі. Щодо Конвойного полку, то він комплектувався в селищах: Пєчєнєгах, Мартовому, Хотомлі, Куцовці, Молодовому, П’ятницькому, Базалєрвкє, Мохначіхє, Шелудоновкє та ін., де на квітень 1792 р. мешкало 11247 осіб чоловічої статі [3; Арк. 26зв.–27]. У вищезгаданих полках на дійсній службі на травень 1792 р. перебували у складі Чугуївського полку 1261 чоловік (мали 1591 коня) на чолі із наказним отаманом бригадиром М.Платовим, а в Конвойному – 1303 козаки на 1247 конях [4; Арк. 13].

Катеринославське козацьке військо швидко перетворилось на значну військову силу. Коли 11 лютого 1788 р. було сформовано Катеринославський корпус передової варти [ще одна реорганізація війська – Р.Ш.] у його відділах нараховувалось 3684 чоловіка (старшина, 2400 козаків і 1016 калмиків) [4; Арк. 16зв.–17]. На травень 1792 р. Катеринославське козацьке військо вже об’єднувало в своєму складі різні регулярні і іррегулярні частини, багатонаціональні за складом, різні за вірою. Окрім Чугуївського регулярного козацького полку і Конвойного полку до Війська входили Малоросійський регулярний полк (863 чол.), Бузький полк (1533 чол.), полк полковника армії і кавалера Мартинова (1047 чол.), полк підполковника Бузіна (1091 чол.), полки прем’єр–майорів Радіонова (1038 чол.), Іловайського (1044 чол.), Платова (1134 чол.), Денісова (1042 чол.), полк війська Донського полковника Платова (1029 чол.), піхотна козацька команда прем’єр–майора князя Трубецького (1551 чол.), волонтерська