Реферат і історії України

Коломия в часи боротьби Польщі і Молдавії за Покуття в XV ст.

З початку XV ст. велися постійні суперечності між Польською Короною і Молдавським господарством за територію Покуття — складової частини Галицького Прикарпаття. Ще з княжих часів її столицею була Коломия. Після захоплення Галичини Польщею в 1411 р. Ягайло — король Польщі — віддав в оренду на 25 років Ко-ломийський замок разом з Покуттям молдавському господарю Олек-сандру.

Точніше про це довідуємося з хроніки М. Бєльського, який пи-сав, що в 1411 король Владислав Ягайло поїхав на Русь, тобто По-куття, там з Молдавським господарем порозумівся проти угорського короля Сигізмунда і зоставив йому Снятин, Коломию і все Покуття за 1000 срібних рублів грішми. Далі М. Бєльський писав: "Того ж року місце Олександра зайняв Стефан, який також післав до короля 4 послів, склав йому васальну присягу (голд йому вчинив), бажаючи бути під його захистом і послухом, як був перед тим Олександр і йо-го предки, а Покуття йому повернув, про що є листи в скарбниці, які засвідчують, що ніколи не мали поминатися на це молдавани".

Покуття залишалось під владою Молдавії до 1436 року. В цьо-му році польський король Владислав Варнєнчик зумів погодити мол-давських господарів Єліаша із Стефаном і повернути до Польщі По-кутську землю з її центром в Коломиї.

Польський історик М. Бєльський у своїй "Хроніці" детальніше розповідає про події 1436 року. За його словами, польський король Владислав Варнєнчик при допомозі своїх послів погодив претен-дентів — господарів на Молдавський престіл, тобто поділив між ни-ми їх спадщину. Стефану дісталися землі від моря з Білгородом і Кілією, Геленіушу - та земля, де знаходилися фортеці міст Сучави і Хотина з іншими замками.

Молдавський господар Геліяш приїхав до Львова і присягнув польському королеві на підданість. Він, за традиціями, кинув під йо-го йоги молдавський прапор, як був того часу звичай, і поклявся ста-ти з королем на його ворога. Король, піднявши із землі прапор, поцілував його і передав господарю. Останній зобов'язувався давати польському королеві щорічно 100 коней, 200 штук матеріалу на ша-ти, 400 волів, 200 возів риби — візини з-над Дунаю. З огляду на цю данину король зобов'язувався зберегти господарю у Галичі його скарб, за що Геліяш повернув королеві Покуття з Коломиєю і той лист, який дав небіжчик-король ще його батьку Стефану на держан-ня країни Покуття.

Якщо з 1411 до 1436 року, тобто 25 років, Покуттям з Коло-миєю правили молдавські воєводи, то, напевно, тут вони мали своє самоврядування, органи влади на чолі із старшиною-стольником, який опирався на бояр і слуг.

У 1448 році в Коломиї перебував деякий час вигнаний із Мол-давської землі господар Олександр, син Марії, якому польський ко-роль надав притулок в цьому місті.

Такі польсько-молдавські відносини були протягом всього XV століття. Проте в літописі чи не найбільш помітною сторінкою стало політичне видовище, яке відбулося 25 вересня 1485 року під Коло-миєю. Саме тоді польський король Казимир Ягайлончик приймав ва-сальне підданство від молдавського господаря Стефана III Великого. Що за причина була, що один із найбільших правителів Молдавії зважився на такий, так би мовити, принизливий вчинок? Це було викликане небезпекою зі сторони турецької навали.

Турецький султан Баязет не лише підійшов до кордонів Мол-давії, але вже встиг захопити молдавські оборонні замки Кілію, Білгород. Яничари вривалися в молдавський край і нищили його, в загальному виникла загроза нападу султанської Порти на Молдавію.

Бачачи таку небезпеку, господар Молдавії Стефан ПІ з дипло-матичних міркувань запросив допомоги у польського короля і пого-дився стати під його підданство. Було вибране місце проведення уро-чистого церемоніалу прийняття підданства (голду) під Коломиєю — у старовинному урочищі Косачів. Король Казимир Ягайлончик виру-шив на початку вересня 1485 року до Львова і наказав Литві, руській, подільській шляхті бути готовими до походу проти турків, думаючи, що ця подія може стривожити і активізувати наступ турецьких яничарів на Польщу.

Король з великою армією переправився через Дністер під Галичем і прибув із 20-тисячним військом під Коломию. Його урочисто зустріли в урочищі Косачів представники Коломийської влади — ко-ролівський староста, міський війт, бургомістр з радниками і лавниками, визначні патриції, цехмайстри, католицькі духовники від кость-олів і монастирів.

Тут, на відкритому полі, званому Косачів, король Казимир Ягайлончик засів на трон під пишно спорудженим наметом в ото-ченні вищих військових чинів, сенаторів і вищих чиновників. Був і каштелян краківський Домбіцький, єпископ Подільський, багато ка-толицьких ксьондзів, прелатів.

Незабаром над'їхав молдавський господар із своїми боярами і наблизився до королівського намету. Сурми сповістили початок це-ремоніалу. Господар Стефан Великий зсів з коня, вступив у намет, прикляк на коліна і кинув до підніжжя короля молдавський прапор, оздоблений гербом Молдавської землі. Потім склав урочисту присягу разом із своїми радниками, пообіцявши польському королеві навіки бути слухняним, як і його нащадки, які без волі короля не будуть починати жодної війни, що для господаря будуть приятелями і воро-гами всі ті, що й в короля. Після того господар поцілував королеві руку і схилив вниз бойовий меч.

Польський король Казимир IV Ягайлончик приймає підданство (голд) від Молдавського господаря Стефана III Великого в урочищі Косачів під Коломиєю 15 вересня 1485 р. Худ. Мирослав Гаталевич.

Король Казимир Ягайлончик підняв молдавський прапор, поцілував І повернув Стефану Великому.

Після церемонії відбувся багатий королівський обід,