на який бу-ли запрошені молдавський господар з 12-ма великими боярами. Вони урочисто в'їхали в місто Коломию, на шляху їх вітали коломияни. Свято завершилося трапезами у королівському замку.
Присяга молдавського господаря Стефана на вірність Польщі в Коломиї схвилювала султанський двір у Цареграді і стала широко відома в Європі. Молдавський посол Іоан Туркул повідомляв російському цареві Івану III, що 15 серпня 1485 р. польський король від Стефана III прийняв в Коломиї присягу і зобов'язував захищати Молдавію від всіх її ворогів. Був складений повний текст зо-бов'язань Польщі відносно Молдавії.
З того часу минуло понад 500 років. Місце, де відбувався цере-моніал, було згодом увіковічене коломиянами. Вони напередодні 400-річчя, у 1877 p., насипали пам'ятний курган і встановили обеліск, на якому викарбували слова:
Ти nа ten miejscu Kazimierz
Jagiellonczyk, krol polski W. X.
Litewski, odbieral hold wiernosci
od Stefana hospodara Woloszy і
Multan r. 1485.
В перекладі це звучало так:
Тут, на цьому місці, Казимир
Ягайлончик, польський король,
великий литовський князь, відбирав
підданство вірності від Стефана
господаря Волощини і Мультян. 1485 р.
Пам'ятник був урочисто відкритий при багатолюдному здвигу жителів Коломиї та навколишніх сіл, гостей з різних міст Галичини. Доля судила зберегтися пам'ятнику до середини XX століття. В 50-х роках XX ст. цей історичний знак був знесений, як і інші пам'ятники історії та культури, компартійними невігласами.
Далі польсько-молдавські державні відносини значно погіршилися. Польсько-королівські власті не змогли захистити Мол-давське господарство, і його підкорила на правах васалітету Туреч-чина. В більшості підкуплені турецькими султанами господарі Мол-давського престолу при підбуренні Порти чинили напади на Покут-тя, де нищили села і міста. Так, в 1504 р. молдавський господар, син Стефана III Великого, Богдан, підбурений турками, під час" походу на Польщу захопив Покуття і наніс руїну Коломиї. З того часу на ярмарках у Молдавії коломийські купці часто зазнавали пе-реслідування, їх товари обкладалися великими митами, а деколи і конфісковувалися.
Переслідування набрало такого розміру, що на прохання коло-мийських міщан польський король Сигізмунд І 31 березня 1523 року потвердив попередні королівські привілеї і в тому числі застеріг як коломийських торговельних чиновників, так і молдавських митників не порушувати попередніх угод, що були складені польськими коро-лями і молдавськими господарями.
У 1531 р. молдавський господар Петрило вдерся на Покуття і сплюндрував край, в тому числі наніс руїну Коломиї, Снятину, Тисмениці та Іншим населеним пунктам. Проте під Обертином польські війська під проводом гетьмана Яна Тарнавського завдали молдавсь-ким наїзникам значної поразки. Їх могили досі збереглися.