З прийняттям К. магдебурзького права (14().г) згадана модель міста почала поступово еволюціонували в напрямку міст Західної Європи. На розвиток К., її ар-ру прийняття німецького права мало неабиякі й вплив. Разом з німецьким правом, котре під кінець ,4 ст. "...мали вже всі головніші міста Галичини, цілі й ряд другорядних міських осад і чимало сіл", починають в околицях міст творитися численні німецькі а єврейські колонії, що несли з собою певний елемент культурного впливу, особливо в забудові та розвиткові міст. Не минув такий вплив і К.

У кін. 14 і впродовж 15 ст. К., незважаючи і а тяжкі соціально-побутові умови, пов'язані з колонізаційною політикою шляхти та боротьбою з татарами, за свідченням джерел, значно розбудовувалася. Укріплено замок, зведено великий домініканський монастир, що в часи неспокою міг успішно замінити оборонну споруду, зведено чимало громадських споруд, серед котрих шпихліри, млини, пекарні, корчми, соле-варні тощо. Люстраційний акт 1565 подає відомості про деякі вул. К. (Лельову, Снятинську і Зарінок), вказує на існування двох млинів, до котрих підведено воду з Прута.

З 13 ст. почався місійний рух домініканців па схід, особливо в Галичину. Східна політика Лешка Білого сприяла цьому чернечому угрупуванню засну-вати свій монастир і на землях Руси. 1231 Папа звернувся зі спеціальним листом "...в справах початку місії домініканцій на Русь", 1238 в Галичині вже за-сновано їх перший монастир. А 1246 подібний монастир, після т. зв. привілеїв польських домініканців на Руси і патронату Прандоти та відозви костелу галицького”, засновано домініканський монастир і К. Разом з цим, прийшла в Галичину нова течія в aр-pi — ґотика. З польських джерел довідуємося, що Цей мо-настир проіснував до початку 15 ст., а 1413 король Владислав Ягайлончик заклав замість старого, повий домініканський монастир. З рисунку, виконаного за поліського мініатюрою, довідуємося, що то була вели-ка як для К. мурована споруда. Зовнішні форми спо-руди було ускладнено надмірною ар-ною пластикою, витриманою в псевдоґотичному стилі. Згадується цей монастир і в люстраційному акті 1616, де вказано на його місце знаходження — північно-західна частина міста, біля Пруту. "В 1589 р. — згадується в люстраційному акті 1616, — на Коломию напали турки і татари, мешканців вирізали, а забудування разом з гарним монастирем домініканів, що знаходився над самим Прутом, спалено...".

Саме в ці часи споруджено в К. Спаську (помилкова назва — Благовіщенська) церкву. Згідно з джерелами, сталося це 1587. За композиційними озна-кам і, належить вона до хрещатих у плані, утворених перетином прямокутників. Міркувати про первісний став споруди не важко, бо за свою історію не зазнала суттєвих змін. За свідченням Ю. Целевича, пережила вон і дві реставрації — 1648 і 1767. 1845 церкву було перебудовано. Під час перебудови дещо змінився її зовнішній вид: видовжено бокові рамена, зменшено купол, а в інтер'єрі — перенесено вівтар у північне крило. Є відомості, що починаючи з 1610, поруч з церквою почали засновувати монастир, приналежний до Скиту Манявського: "...коло половини XII ст. ніш чи по волі своїх основателів взавідательство Скиту іще два інші на Покуттю ново наложені монастирі, т. є. в Товмачику і в Коломиї...". А під роком 1767 намісник Скитський Донат Миляновський п своїй маніфестації зазначав, що на реставрацію монастиря "...дав коломийський староста Станіслав Потоцький много грунтів, полів, лісів і сіножатей...". Монастир був дерев'яним, стояв коло церкви Спаса.

Поруч Спаської церкви 1587 збудовано дзвіницю. Двоярусна споруда, нижня частіша котрої виконана в зруб, а верхня каркасна. Квадратовий зруб закінчується на рівні широкого піддашшя, а верхня, каркасна частина представляє ярус голосників.

З 17 ст. починається новий період в історії будівництва К.: з Ні 16 місто будували па новому місці. Люстраційна комісія, що перебувала годі в К., наділа їй право будуватися на північних окраїнах к-ких земель. Цей крок королівської адміністрації було вик шкапо не стільки знищенням міста татарами, пожежами та водами Пруту, скільки швидким розвитком міст у Галичині, пожвавленням торговельних відносин із Західною Європою і значними впливами західноєвропейської будівельної культури. З цього ж час; розпочалося більш-менш продумане будівництво К. "Ця ж люстраційна комісія зазначала, що зобов'язує війта К. Корицінського стежити за порядком н розбу-дов міста; війта також зобов'язано забезпечити спо-рудження нового замку, оборонних споруд, валів та пор т. Повий замок, зовнішній вид котрого наведено в нарисі про К-ю М. Сівака, являв собою масивну де-рев'яну споруду, обнесену високими валами, па кутах котрих споруджено дві вежі. В люстраційному акті 162" зазначається, що в К. "...побудовано повний за-мок обнесений з трьох сторін валами з парканами, а з четвертого боку споруджено вал з частоколом, дві веж й три брами". Цей замок і став композиційним центром К., під нього тяглися головні вулиці, ринкова площа. У цей же час споруджено повий монастир дом пікапів. Зведено його на тому місці, де пізніше, в 1875 розпочали будувати ратушу і магістрат. К-ка газета "Русская Рада" (1875.-ч.9) повідомляла, що "...при копанню фундаментів під ратушу в Коломиї відкрито довгі і широкі кам'яні фундаменти... На тому місці стояв